Економічна сутність споживчого кредиту та їх класифікація. Умови та порядок надання споживчого кредиту в Україні, аналіз кредитоспроможності позичальника. Процентні ставки і фактори, які їх визначають. Шляхи активізації споживчого кредитування в Україні.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернігівський державний технологічний університет Факультет праці та соціального управління Кафедра фінансів та економіки праці Онос Дмитро Вікторович КУРСОВА РОБОТА з предмету: «Гроші та кредит» на тему: «Споживчий кредит і перспективи його розвитку» Курс 4 Група 408 Науковий керівник: к.е.н., доцент Кондиріна А.Г. Чернігів 2011 ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні основи споживчого кредитування 1.1 Економічна сутність споживчого кредиту 1.2 Класифікація споживчих кредитів 1.3 Правове регулювання процесу споживчого кредитування в Україні Розділ 2. Механізм реалізації споживчого кредитування в Україні 2.1 Умови та порядок надання споживчого кредиту в Україні, аналіз кредитоспроможності позичальника 2.2 Процентні ставки по споживчих кредитах і фактори, які їх визначають 2.3 Аналіз сучасного стану ринку споживчого кредитування в Україні Розділ 3. Шляхи активізації споживчого кредитування в Україні Висновки Список використаних джерел ВСТУП споживчий кредит україна процент Актуальність теми. Протягом останніх двох років в економіці України відбувається поступове відновлення обсягів банківських кредитів, у тому числі наданих фізичним особам, тобто з кожним роком кредитування набуває все більшої актуальності. Пов’язано це з тим, що суспільство прагне ефективно розвиватися, функціонувати, а без розвитку банківської сфери, насамперед споживчого кредитування, неможливо підвищити життєвий рівень всіх верств населення. Метою курсової роботи є розкриття сутності функціонування системи споживчого кредитування, визначення проблем і перспектив розвитку цього виду кредиту в Україні. Завдання. У ході виконання курсової роботи були використані закони та нормативні акти, постановами та положеннями Верховної Ради України, Національного банку України, спеціальні банківські документи, інтернет-джерела, а також періодика і спеціальна література, що стосується даної тематики. Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Споживчий кредит - це кредит, який дає: 1) можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання; 2) гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки; 3) безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками; 4) допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо). Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Субєктами кредиту, з одного боку, виступають кредитори, в даному випадку - це комерційні банки, спеціальні установи споживчого кредиту, магазини, ощадбанк і інші підприємства, а з іншого боку - позичальники - люди. У підручнику «Банківська справа» під редакцією проф. Лаврушина О.І. мовиться, що «до споживчих позик відносять будь-які види позик, що надаються населенню, зокрема позики на придбання товарів тривалого користування, іпотечні позики, позики на невідкладні потреби і інші»[18]. Закон України Про захист прав споживачів який прийнятий ще Верховною Радою УРСР вiд 12.05.1991р. № 1023-XII, в новій редакції від 10.11.2011.