Розгляд змісту релігії, яка виступає здатним до пристосування у соціальному середовищі особливим духовно-практичним комплексом. Аналіз структурних елементів сучасного релігійного комплексу, якими виступають конфесійно-спільнотна та сімейна релігійність.
Спосіб життя мирянина, як складова релігійного комплексуТрадиційно під способом життя розуміють філософсько-соціологічну категорію на позначення повязаних з певними умовами існування типових видів життєдіяльності індивіда, соціальної групи, суспільства, що уможливлює комплексно, взаємоповязано розглядати головні сфери буття людей, а саме: працю, побут, суспільне життя, культуру, зясовувати обумовлені укладом, рівнем, якістю життя чинники їх поведінки (стиль життя). Релігія виступає здатним до пристосування у соціальному середовищі особливим духовно-практичним комплексом, включає ідеологічні, емоційно-психологічні, міфологічні, обрядово-культові компоненти, надто повязана з етнокультурною традицією, перетворює останню на жорсткий стандарт поведінки, обовязковий стереотип. Довідникові видання визначають мирянина як послідовника християнства, або ж - іншого релігійного культу, представника Церкви, який не є священиком чи монахом, не належить до кліру, живе світським життям (мн:. миряни, грец. Нині переважає точка зору, що релігія не повинна породжувати у вірян відрази-відвернення до світу, формувати роздвоєння особистості, оскільки Бог чекає не на тому світі, знаходиться не лише у храмі чи на прощі, а існує у вирі повсякденного життя. Водночас клірики висловлюють стурбованість тим, що більшість мирян недооцінюють своє покликання: для них релігійність залишається «окраїною» життя, яке переважно складається з роботи, турбот і страждання: «Вони не розуміють, що Бог потребує їх там, де вони є, аби продовжувати своє діло у світі; що Він розраховує на них, аби завершити діло освячування світу».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
