Пріоритети державної політики в галузі гідробудівництва, організація переселення населення із зони затоплення. Аналіз історичного аспекту спорудження водосховищ гідрокаскаду в 50–70-ті рр. ХХ ст., його вплив на економіку та стан екології Наддніпрянщини.
Аннотация к работе
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукСпорудження водосховищ Дніпровського гідрокаскаду: соціальний та економічний аспекти. Дисертація присвячена комплексному вивченню соціальних та економічних складових процесу спорудження водосховищ Дніпровського гідрокаскаду у період 50-70-х рр. Доведено, що у процесі гідробудівництва комплекс питань, повязаних зі спорудженням водосховищ, вирішувався недостатньо. Досліджено особливості організації переселення, механізм виплати компенсації, господарське влаштування різних категорій переселенців і колгоспів на нових місцях.У дисертаційній роботі досліджуються соціальні і економічні складові процесу спорудження водосховищ Дніпровського гідрокаскаду. У суспільстві існують різні точки зору щодо причин гідробудівництва, але тільки науковці мають змогу проаналізувати факт появи, існування, наслідків спорудження обєктів гідрокаскаду, спираючись на різнорідні джерела і застосовуючи методи наукового дослідження. Попри досить великий інтерес дослідників до історії спорудження Дніпровського гідрокаскаду, на сьогоднішній день праці, у якій всебічно досліджується процес його появи і значення, не існує. Комплексне дослідження теми допоможе накреслити шляхи вирішення проблем, що виникли внаслідок появи водосховищ гідрокаскаду і залишаються актуальними у наш час. Мета дослідження - зясувати передумови і наслідки гідробудівництва на Дніпрі та проаналізувати складний комплекс соціальних і економічних заходів, які проводилися під час спорудження водосховищ.Аналіз історіографії дає підстави стверджувати, що практично невивченим до цього часу залишився комплекс питань, повязаних зі спорудженням водосховищ, а саме: організація кампанії переселення із зони затоплення та підтоплення, влаштування населення на нових місцях, роль людського фактору в період гідробудівництва, виплата компенсації населенню, компенсаційні заходи для колгоспів щодо відшкодування втрат продукції, основні принципи захисту тощо. У другому параграфі “Характеристика джерельної бази” зазначається, що розробка теми ґрунтується на достатньо репрезентативній джерельній базі, яку склали опубліковані законодавчі акти вищих органів влади і управління, галузевих міністерств з питань гідробудівництва, неопубліковані документи з фондів державних архівів, документи стосовно проектування гідротехнічних споруд і роботи обєктів гідрокаскаду (проекти, матеріали нарад, конференцій), довідники адміністративно-територіального поділу УРСР, періодичні видання, документи і література особового походження, карти якості ґрунтів України. Основу джерельної бази роботи склали документи 15 фондів 6 архівосховищ України - Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (далі - ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських обєднань України (далі - ЦДАГО України), Державного архіву Дніпропетровської (далі - ДАДО), Запорізької (далі - ДАЗО), Київської (далі - ДАКО), Херсонської (далі - ДАХО) областей. Тема розкривається в проблемному аспекті із застосуванням принципу історизму, за яким процес спорудження Дніпровського гідрокаскаду розглядався з врахуванням історичних передумов (поява ідеї “Великого Дніпра”) та в історичному контексті (як наслідок волюнтаристичних дій вищого державного керівництва), і принципу обєктивності, який орієнтував дивитися на події минулого неупереджено, без огляду на будь-яку ідеологію, і вимагав виявити і врахувати різнобічні фактори, які впливали на реалізацію планів гідробудівництва у період 50-70-х рр. На теоретичному рівні дослідження було застосовано методи аналізу і синтезу - через вивчення окремих складових частин процесу влаштування водосховищ була створена загальна картина їх спорудження.