Розширення кола суб"єктів спортивного дискурсу в мас-медіа за рахунок уболівальників і спортсменів-аматорів. Виявлення тенденції до збільшення комунікативної активності всіх суб"єктів дискурсу. Залежність композиції телерепортажу від виду спорту.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться "27" березня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Дисертацію присвячено комплексному опису спортивного дискурсу в засобах масової комунікації. Зафіксовано динаміку і проникність жанрової системи спортивного дискурсу в медіапросторі, підтверджено залежність композиції телерепортажу від виду спорту. Рассмотрены подходы к толкованию термина "спортивный дискурс", определены актуальные проблемы изучения спортивного дискурса в гуманитарных науках, проанализирована специфика институциональности спортивного дискурса.Спорт вивчається не тільки як явище культури (В. Незважаючи на зростання кількості праць зі спортивного дискурсу (СД), треба визнати, що деякі питання залишаються суперечливими або взагалі не висвітленими. Так, остаточно не встановлено специфіку інституційності спортивного дискурсу; спортивна термінологія у більшості випадків розглядається у відриві від дискурсу; субєкти спортивного дискурсу у медіапросторі обмежені ієрархічною парою "журналіст - реципієнт"; у жанровій системі спортивного дискурсу описано тільки телекоментар і - значно меншою мірою - "кричалки" вболівальників, тоді як жанрова система постійно розвивається й тому потребує наукової фіксації. Крім того, до уваги дослідників потрапляє виключно "великий" спорт, що штучно обмежує сферу функціонування спортивного дискурсу. Дослідження спортивного дискурсу в медіапросторі уможливить розвязання таких проблем: інституційний дискурс як спілкування у заздалегідь визначених межах; трансляція та поглинання різних спеціальних дискурсів засобами масової інформації та Інтернетом; еволюція жанрових систем; особливості реалізації інтенцій різних типів.Перший розділ "Теоретичні основи вивчення спортивного дискурсу" присвячено науковому осмисленню медіапростору і спортивного дискурсу як різновиду інституційного спілкування. У другому підрозділі першого розділу "Спортивний дискурс" розглянуто підходи до визначення терміна "спортивний дискурс", окреслено актуальні проблеми вивчення спортивного дискурсу в гуманітарних науках, проаналізовано специфіку інституційності спортивного дискурсу. Мовознавці наголошують на лінгвістичних вимірах спортивного дискурсу і використовують цей термін для позначення всієї комунікації і концептуальної картини світу, що повязані зі спортом (О. Більш вузьке трактування терміна "спортивний дискурс" нерозривно повязує спорт із засобами масової інформації: спортивний дискурс - це вербальне і концептуальне відображення спорту в ЗМІ (А. У процесі опису спортивного дискурсу варто звернути увагу на проблеми взаємодії спорту й засобів масової комунікації, зокрема: функціонування мови і термінології спорту в медіапросторі, розвиток жанрової системи спортивного дискурсу в ЗМК.Спортивний дискурс у ЗМК є частиною загального комунікативного простору, що обмежена темою (спорт) і каналом (опосередкована комунікація) та включає як ЗМІ, так і спілкування у віртуальних співтовариствах в Інтернеті. На цей момент про спортивний дискурс можна говорити як про дискурс зі специфічною інституційністю і двома основними підтипами: спортом великим і малим (професійним і аматорським, спортом і фізкультурою). Особливість соціального інституту "спорт" визначається тим, що в його центрі перебуває невербальна фізична діяльність, інституційний спортивний дискурс виявляється значною мірою описовим. Найважливішим наслідком взаємодії спорту і ЗМК варто назвати відродження і розвиток аматорського спорту як повноцінної субкультури під впливом комунікативних звязків в Інтернеті. Лексична система спортивного дискурсу, основними компонентами якої раніше вважалися нормативна і дитяча термінології, а також професійний сленг, поповнюється дуже активною, з погляду дериваційних процесів, термінологією (сленгом) спортсменів-аматорів.