Дослідження цивільно-правового становища спортивних клубів. Критерії розподілу спортивних клубів на види і організаційно-правові форми, їх класифікація під цивільно-правовим кутом зору. Пропозиції щодо врегулювання правового становища спортивних клубів.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор ХАРИТОНОВА Олена Іванівна, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри права інтелектуальної власності та корпоративного права; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.1 передбачає, що спорт є лише особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності, проте нині спорт переорієнтовується на споживача, займає чільне місце серед інших видовищних заходів, активно використовує елементи шоу, перетворюється на товар, як основу бізнесу і, нарешті, стає потужним сектором економіки. Досі законодавство, що регулює діяльність спортивних клубів, як особливих учасників цивільних відносин, перебуває на стадії формування. Вибір теми дисертаційного дослідження був спричинений потребою наукового обґрунтування новітніх тенденцій розвитку спортивних клубів, необхідністю заповнити прогалини у праві, повязані з правовою неврегульованістю багатьох аспектів діяльності спортивних клубів, консолідувати правові позиції щодо правозастосування чинних норм права, розробити виважені рекомендації щодо вдосконалення правового становища спортивних клубів - учасників цивільних правовідносин. За допомогою формально-логічного та історичного методів розкриті процеси становлення і розвитку спортивних клубів як юридичних осіб приватного права, визначено поняття спортивного клубу як учасника цивільних відносин і проведений розподіл спортивних клубів на види. удосконалено: коло ознак, що розкривають юридичну сутність спортивного клубу, як учасника цивільних відносин: 1) спортивні клуби можуть бути організовані у вигляді підприємницького товариства та непідприємницького товариства, відповідно, метою створення та існування спортивного клубу-підприємницького товариства, є отримання прибутку й розподілення його серед засновників, а метою створення та існування непідприємницького товариства є задоволення інтересів громадян; засновники такого товариства не мають права на розподіл його прибутків; 2) спортивні клуби-підприємницькі товариства здійснюють свою діяльність на принципах корпоративності, тобто засновники таких клубів мають повноваження з управління товариством, пропорційні розміру внеску до статутного капіталу такої юридичної особи, натомість у непідприємницьких товариств ознака корпоративності відсутня; 3) ознака автономії у відносинах з третіми особами може бути обмежена для спортивних клубів, що є членами міжнародних та національних спортивних організацій; 4) реєстрація, реорганізація та ліквідація спортивних клубів обтяжені вимогами спортивних організацій, членами яких вони є; 5) спортивні клуби-підприємницькі товариства формують майно, вільно здійснюючи будь-яку діяльність, що не заборонена законом, а спортивні клуби-непідприємницькі товариства, тобто громадські організації, формують своє майно, перш за все, за допомогою членських внесків;«Розвиток уявлень про спортивний клуб як субєкт цивільного права» досліджується історія становлення та розвитку спортивних клубів як учасників товарно-грошових відносин. Для України останній період доцільно поділити ще на три підперіоди: з 1917 р. до 1988 р. - обмежена участь спортивних клубів у цивільних відносинах через заперечення професійного спорту (існували лише любительські спортивні клуби профспілкових організацій, Збройних сил та ДТСААФ); 1988 р. по 1991 р. - часткове визнання професійного спорту; часткове визнання спортивного клубу юридичною особою приватного права (що діє на засадах госпрозрахунку та членства одночасно), дозвіл спортивним клубам приймати участь у цивільних правовідносинах, самостійно формувати свою майнову базу, діяти на власний ризик і під власну майнову відповідальність, здійснювати будь-які види господарської діяльності, не заборонені законом; 1991 р. й по цей час - спорт та спортивні клуби розвиваються у контексті розвитку спорту інших європейських країн, зокрема спортивний клуб визнано повноправним учасником цивільних відносин. «Поняття та ознаки спортивних клубів, як юридичних осіб приватного права» досліджується вихідні положення наукових конструкцій спортивних клубів як учасників цивільних відносин.