Спогади сучасників як безцінне джерело для розуміння епохи і життя відомих людей. Огляд спогадів польського письменника Г. Сафріна з його книги "Дотепні і особливі історії мого життя" про Івана Франка, яка не була ще перекладена українською мовою.
При низкой оригинальности работы "Спогади польського письменника Горація Сафріна про Івана Франка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Спогади польського письменника Горація Сафріна про Івана ФранкаАле, поступаючись документальній точності записів у щоденнику чи листах, спогади дають можливість авторам створювати живі образи великих людей та їхнього оточення, малювати широкі картини побуту і звичаїв, за умови, що написані вони людиною освіченою, з широким світосприйняттям, з виробленим художнім смаком тощо. Слід зазначити, що спогади про Івана Франка, написані польським письменником, євреєм за походженням, Горацієм Сафріним невеликі за обсягом, їх можна вважати лише певним доповненням до низки спогадів про Івана Франка, створених його сучасниками, що були свого часу надрукованими у книгах спогадів про українського письменника [9], але завдяки ним можна додати деякі деталі до біографії Івана Франка та краще зрозуміти, як сприймало й шанувало українського поета багатонаціональне населення Західної України. У своїх спогадах Сафрін згадує, що «з словянськими письменниками його батька поєднувала тісна знайомість зі Станіславом Россовським і Іваном Франком» [25,c. Під час Першої світової війни Горацій Сафрін разом із батьками перебував у Відні (від 1916 р.), де продовжував навчання у польській гімназії, і там вже здав Матуру 1917 року. В червні 1941 року його було евакуйовано на схід Радянського Союзу, він викладав іноземні мови у школі на хуторі Кулилга під Сталінградом, був художнім керівником районного Дому культури у селищі Оскарівка (Казахстан), викладав літературу в Гірничому технікумі у Караганді, там же був театральним консультантом відділу мистецтва облвиконкому (1944).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
