Співвідношення історичної правди та художнього домислу як визначальна ознака історичної прози. Художнє осмислення історії створення та загибелі Холодноярської республіки. Документальність та пафосність роману В. Шкляра як основні жанротворчі чинники.
Аннотация к работе
Вступ Характерною ознакою нинішнього складного процесу державного й духовного відродження українського народу, формування національної свідомості є злам старих стереотипів мислення, пошук питомих джерел та підвалин розвитку, дослідження особливостей менталітету, своєрідності історії, культури, літератури. Назріла потреба комплексного підходу до спроб осягнення та інтерпретації історичних подій і постатей минулого в художніх текстах . Однак цілісних досліджень, присвячених історичній романістиці В. Шкляра, небагато. Обєктом дослідження є роман В. Шкляра «Чорний Ворон». Виходячи з цього, у роботі ми ставили такі завдання: визначити основні біографічні віхи письменника, дослідити історію написання роману; зясувати співвідношення історичної та художньої правди в даному романі, роль історичного фактажу, документальних джерел як першооснови роману, дослідити переломлення, трансформацію історичної правди в художню; осмислити жанрову своєрідність і структуру історичної прози В.Шкляра. Наукова новизна роботи полягає в поглиблені дослідження історичного роману В. Шкляра «Чорний Ворон», довизначенні своєрідності художнього стилю автора. Улюблена літературна відзнака Шкляра - «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів». Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка присудив Василеві Шкляру цю найвищу літературну нагороду за роман «Чорний Ворон» («Залишенець»), однак письменник відмовився отримувати премію на знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти українофоба Табачника. Окремими виданнями вийшли книжки прози «Перший сніг» (1976), «Живиця» (1982), «Черешня в житі» (1983), романи «Праліс» (1986), «Ностальгія» (1989), «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003), «Залишенець» («Чорний Ворон», 2009) та ін. Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. З цього приводу до даних з офіціального сайту письменника хочеться додати, що Василь Миколайович прийняв унікальну, вручену вперше в історії України - Народну Шевченківську премію 17 квітня 2011 року в Холодному Яру біля памятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака. «Залишенець» відтворює події громадянської війни ХХ століття в Україні, зокрема історію Холодноярської республіки, яка була осередком визвольного руху на території нашої держави. Офіційна історична наука твердить про те, що Холодноярську республіку та повстанський рух було зліквідовано 1923 року внаслідок спецоперації чекістів, які вийшли на одного з отаманів, переконали отаманів в існуванні вигаданої у надрах ЧК «Чорноморської повстанської групи» та зманили отаманів у пастку і захопили провідних командирів Холодноярської повстанської групи військ. Закони створеної письменником художньої дійсності, у вир сприйняття якої потрапляє читач під час спілкування з текстом, як правило, не тотожні закономірностям реальності, однак іноді вони багато в чому збігаються. Відтак, роман має немовби дві площини оповіді: одну - художню (це історії двох отаманів: Веремії та Чорного Ворона), другу - документальну (це документальні свідчення, які відкривають розділи роману).