Розвиток ідей толерантності її принципи і засади. Аналіз її зв’язку з демократизацією сучасного суспільства. Основні якості толерантної особистості, сформованої в умовах глобалізації. Моральні аспекти проявів толерантності в полікультурної сфері.
Аннотация к работе
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ІМ. Б.Д. Комплексне практичне індивідуальне завдання з дисципліни «Міжкультурні комунікації» на тему «Специфіка толерантності в процесах глобалізації»Розвиток принципів толерантності тісно повязаний з формуванням культури даного явища і набуває особливої актуальності у світлі процесів глобалізації, які сьогодні відбуваються. Питання толерантності починаючи з середини ХХ століття досить повно розглядаються в зарубіжній, а з кінця ХХ століття - і у вітчизняній соціально-філософській, релігієзнавчій і соціально-психологічній літературі, у тому числі в роботах, присвячених питанням громадянських свобод, світоглядного плюралізму, психологічних проблем громадянської і релігійної свідомості. Великий вплив на вивчення принципів, що лежать в основі толерантності, надали світові соціальні, філософські та соціально-психологічні традиції. На вивчення питань толерантності впливали в тій чи іншій мірі практично всі рухи і течії в сучасній філософії, в яких проблеми «блага» і «добра», питання відносності істини, мінливості дійсності, проблеми різноманіття і цінності відмінностей займали помітне місце. Сьогодні у світі, й в Україні зокрема, стає зрозумілим, що толерантність виступає базовою потребою людства, яка має інтегруватись у єдину систему цінностей суспільства.Наприклад, уже Аристотель визначає терпимість як можливість рівноцінного існування речей та людей. Як суспільне явище толерантність віддзеркалювала потребу у виявах релігійної терпимості під час діалогу і взаємодії різноманітних культурних традицій та практик. Гете розглядав толерантність як проміжний елемент на шляху до визнання. Особливої актуальності ця проблема набуває в період докорінних суспільних перетворень, зламу монопольно-ідеологічних концепцій, загострення міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів, утвердження гуманних взаємовідносин між людьми й державами - характерні риси сучасності, що спричинюють значний інтерес до визначення сутності цього поняття, винайдення ефективних форм і методів виховання толерантної особистості. Кукушина, толерантність - це моральна якість індивіда, що характеризує терпиме ставлення до відмінних від наявних у нього поглядів, думок, звичок інших людей, незалежно від їх етнічної, національної або культурної приналежності.Аналіз різноманітних підходів до розуміння толерантності показує, що вона трактується як важлива соціальна цінність, норма соціального життя, принцип людських взаємовідносин і поведінки, особиста якість. Водночас толерантність виступає ідеалом, якого суспільство має прагнути й у відносинах між окремими людьми, і на рівні сімї, соціальних колективів та народів. Основні засади толерантності передбачають: по-перше, відмову від монополії на істину, готовність відступити від власної позиції, піти на компроміс; по-друге, критично ставитися до власної позиції для виявлення того, що могло б живити ворожість до неї; по-третє, спробувати критично поглянути на ситуацію очима опонента з метою зрозуміти його й знайти для нього можливість вийти із ситуації, не втративши “обличчя”; по-четверте, боротися не проти людей, а проти зла й, нарешті, по-пяте, вимогу повної відкритості поведінки, відсутності й стосовно опонента будь-якого обману та хитрощів. Інакше кажучи, основною метою толерантності є налагодження стосунків між людьми, перетворення ворогів на друзів на основі терпимості, поваги й ненасильства. Толерантність передбачає відмову від насильства, використання мирних засобів для розвязання суперечностей і конфліктів, що супроводжують історію суспільства та життя кожної людини.Говорячи про глобалізацію, ми маємо на увазі процеси, повязані з переміщенням по всьому світу величезних потоків людей, товарів, капіталів, що супроводжується активним обміном інформацією. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Глобалізація охоплює практично всі сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, самі умови існування людства.Процеси глобалізації, які сприяють усуненню барєрів у міжнародній політичній, економічній, культурній діяльності, інтенсивний інформаційний обмін не дозволяють залишатися осторонь від того, що відбувається у світі. Глобалізація наочно демонструє невичерпне різноманіття соціокультурних традицій і форм суспільного устрою, норм взаємовідносин і ціннісних орієнтацій, притаманних різним співтовариствам. Нині глобальні комунікаційні, фінансові, міграційні потоки обєднали різні культури і способи життя в єдиному просторі світового соціуму. Дуже актуальним у цьому звязку представляється прилучення до національних, інтернаціональних і загальнолюдських цінностей, так як тільки у своїй єдності вони здатні забезпечити гармонізацію відносин.
План
Зміст
Вступ
1. Термін «толерантність»
1.1 Розвиток ідей толерантності
1.2 Основні засади толерантності
2. Проблема толерантності в глобалізації
2.1 Термін «глобалізація»
2.2 Толерантність як необхідна умова процесу глобалізації