Специфіка роботи балетмейcтера-поcтановника в дитячому хореографічному колективі - Курсовая работа

"Специфіка роботи балетмейстера-постановника в дитячому хореографічному колективі"Хореографічне мистецтво - одна з дієвих форм виховання підростаючого покоління, що має великі можливості розкриття таланту дітей, їх духовного і фізичного розвитку. Заняття хореографією впливають на розвиток краси рухів, їх легкості та граційності, підкреслюють красу тіла та його здоровя. Мистецтво танцю покликане сприяти творчому розвитку дитини, де особливе місце належить розумінню і створенню прекрасного, розвитку образного мислення і фантазії, духовної гармонії і пластичної досконалості. Перш за все, він формує художнє ,,Я” дитини, впливає на правильну поставу, знайомить з основами акторської майстерності, етикету, манери поведінки. Працюючи з дітьми різного віку, педагог створює свою, лише йому притаманну методику, розроблену на конкретних завданнях таких як вплив хореографії на здоровя, гармонійний фізичний розвиток дитини, формування знань, емоційну чуйність, мелодійність слуху, почуття ритму.Прийнято, що колективом можна називати таку групу, яка обєдналася добровільно на ґрунті сусідства, спільної трудової, навчальної, громадської, культурної діяльності, спільних інтересів і цілей. Тому спробуємо визначити головні ознаки колективу, щоб вихователі мали можливість оцінювати наявність колективу в своєму класі, школі. Макаренка, його ортодоксальні трубадури головними ознаками колективу проголошували політичну спрямованість, спільну діяльність, організаційну єдність, вимогливість. взаємну залежність і відповідальність, підкорення особистих інтересів вимогам та інтересам колективу, права більшості, непримиренне ставлення до будь-яких проявів індивідуалізму [18, c.142]. Проте можливість прийти до компромісу, знайти спільне рішення, безумовно, залежить від того, в якій мірі всі або більшість членів колективу дотримуються таких загальнолюдських цінностей, як Чесність, Добро, Чуйність, Повага до людини. З другого боку, в колективі всі повязані відповідальністю один перед одним, яку викликано необхідністю нормального функціонування школи, класу, будь-якої групи.Йдеться про необхідність істотного прогресу у взаєминах між людьми в сімї, на виробництві, у навчальних закладах, про подолання деформацій у духовному житті суспільства. Тому в освітніх колах не випадково виникла гостра дискусія про долю одного з провідних принципів радянської педагогіки - "виховання у колективі і через колектив". У виступах окремих вчених, практиків, у певних офіційних педагогічних документах висловлюються думки про необхідність відмовитися від цього принципу, від концепції і досвіду А. C. Основою батьківської педагогіки є сімя - своєрідний колектив, у якому дитина вчиться поважати закони, звичаї, традиції сімї, середовища, ще навіть не усвідомивши їх. Бахтерев ще на початку століття відстоює необхідність організації соціального середовища дитини, щоб у спільних справах, у їх обговоренні, "у зіткненні інтересів самолюбств вчились жити у суспільстві собі подібних, встановлювати елементарні правила гуртожитку".Відповідно до цього, роботу педагога-балетмейстера у формуванні творчо-естетичних якостей дітей під час навчання бальним танцям ми поділяємо на декілька етапів. Виходячи з нашого практичного досвіду, ми переконалися, що велике значення в роботі з дітьми мають ситуативні моменти. Ці завдання і визначають специфіку роботи балетмейстера в дитячому хореографічному колективі. Той керівник, котрий ставить на чільне місце тільки творчу роботу і нехтує в імя досягнення зовнішнього ефекту виховними і суспільними завданнями, дуже швидко втрачає авторитет у колективі, а за цим і колектив утрачає свою працездатність. Важливою умовою творчого процесу в роботі балетмейстера з дітьми є його уміння: збудити в дітях справжній інтерес до занять.Констатуюча діагностика третього блоку здійснювалась за допомогою таких методик: для вивчення мотиваційної сфери дітей авторкою була розроблена методика «Вивчення творчої мотивації»; для виявлення індивідуальних особливостей молодших школярів використовувався опитувальник Г.Айзенка. Але 30% учнів загальноосвітньої групи та деякі діти спеціалізованої, прагнуть до хореографічного виконавства шляхом наслідування, а у більшості (60%) учнів третьої групи виявлено недостатній рівень знань і музично-рухового досвіду, що підтверджується й опитуванням вчителів про невміння молодших школярів визначати значення хореографічної діяльності, зміст, назви і сюжет музично-хореографічного твору, труднощі диференціювання рухів і жестів, емоційну нерозвиненість, прояви неадекватної оцінки і самооцінки хореографічних досягнень. Як основний мотив його визначають 49 % дітей; 2) по 15 % учнів визначають як основні мотиви пізнавальний інтерес до хореографії та прагнення до самостійної виконавської діяльності; 3) для 11% досліджуваних основним мотивом є емоційна захопленість процесом творчості; 4)найменшого значення діти надають особистісному фактору (21%) та комунікативному (16%).

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні аспекти особливостей роботи балетмейстера-постановника в дитячому хореографічному колективі

1.1 Становлення теорії колективу у педагогічній науці

1.2 Класична та сучасна педагогіка про особливості дитячого колективу

2. Психолого-педагогічні особливості роботи балетмейстера-постановника в дитячому хореографічному колективі

2.1 Специфіка роботи балетмейстера-постановника в дитячому хореографічному колективі

2.2 Розробка програми роботи балетмейстера-постановника в дитячому хореографічному колективі

2.3 Аналіз результатів дослідження

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додаток