Аналіз соціально-релігійних аспектів діяльності релігійної організації (церкви). Систематизоване розуміння устрою й суспільних змін, що спирається на віросповідні принципи церкви і її власний соціальний досвід. Моральна складова православної віри.
Аннотация к работе
Специфіка релігійного світосприйняття та світорозумінняЗрозуміло, дійсність соціального вчення церкви визначається не тільки мірою її реального впливу в суспільстві, але й теоретичною спроможністю в ній закладеної концепції, тобто провідних ідей, які більш-менш адекватно відображають реальні соціальні проблеми й тенденції сучасності. Основи соціальної концепції релігійної організації(церкви) становлять помітний інтерес для історичного і релігійно-філософського аналізу, оскільки в Україні відбулись кардинальні зміни існуючого ладу, почала вибудовуватися нова ідеологія держави, виявилися нові взаємини в суспільстві. Існують чотири основопологаючих фундаментальних блоки, що характеризують ставлення сучасної релігійної організації (церкви) до соціуму які локалізовані на стику релігійної і світської культури і визначають сучасне церковне бачення їх сполучання, а саме: суспільство, розуміння його природи, основ суспільного устрою; церква, розуміння її природи й інституційного призначення, її соціального статусу й відношення до держави; особистість, розуміння її природи, звязку з суспільством і таких важливих концептів, як її існування, свобода, права й відповідальність перед суспільством; духовні константи сучасного суспільства, а саме: мораль, культура, наука. Правда, у соціальній концепції церкви вже розвивається думка про приналежність віруючого через церкву не тільки до світу надприродного, але й до світу природного, у якому існує сама церква й людина. Ґрунтовний аналіз позицій церкви на міжнародній арені, у країнах колишнього СРСР, у міжправославних і міжконфесійних стосунках показує, що не державні структури диктують церкви лінію поведінки в міжнародних справах, а, навпаки, сама церква взяла на себе функцію генератора ідей у всіх сферах суспільного життя, у тому числі й в області зовнішньої політики.