Процес коренізації 20-30 років ХХ ст. в Україні. Аналіз етнічного та соціального складу Донбасу, його географічне, політичне, економічне положення. Специфіка процесу українізації державного апарату, партійних організацій та робочого класу в регіоні.
Аннотация к работе
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Михайлюк Віталій Павлович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри всесвітньої історії. Офіційні опоненти: доктор історичних наук,професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. кандидат історичних наук, професор Климов Анатолій Олексійович, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», завідувач кафедри історії України З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м.Донбас ніколи не стане Галичиною, а Галичина - Донбасом, але вони були і будуть частинами соборної України, тому що в них проживають громадяни, які утворюють єдину українську політичну націю. Донбас є найбільш молодою територією України, його масове заселення почалося близько 200 років тому і було повязане, перш за все, з бурхливим промисловим розвитком, що помітно відрізняло цей край від інших регіонів України. Історія - наука, а наука повинна адекватно відображати дійсність, тобто давати істинну картину буття, а у будь-якому бутті є своя специфіка. Обрана тема дисертаційного дослідження є складовою частиною держбюджетної науково-дослідної роботи «Людина у повсякденному житті радянської України у 1920-1930 роки» (номер державної реєстрації 0109U000087), що розробляється кафедрами історії України та всесвітньої історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. виявити основні чинники специфіки процесу українізації в Донбасі на основі аналізу етнічного та соціального складу регіону, його географічного, політичного, економічного положення в Україні;Концепція друга наголошує, що українізація є наслідком національно-визвольного руху, особливо Національно-демократичної революції 1917-1921 рр., який більшовики не могли проігнорувати і змушені були визнати його, але для того, щоб взяти цей рух під контроль і направити у вигідне для себе русло, розпочали політику українізації. Якщо в дослідженнях, що відносяться до першої концепції, поняття «українізація» зустрічається дуже рідко і в цілому замінено більш вигідним для авторів терміном «національна політика», то у працях, які обєднує друга концепція, термін «українізація» завжди присутній. Щодо специфіки процесу українізації в Донбасі, то в межах першої концепції вона фактично не розглядається, а згадки про Донбас носять описовий характер і не стосуються особливостей проведення українізації в цьому регіоні, хіба що згадується про багатонаціональний склад його населення. У монографії показане негативне ставлення до процесу українізації деяких представників компартійної верхівки в регіоні; відзначаються труднощі, які існували в регіоні під час проведення українізації; підкреслюється, що Донбас мав найвищий рівень урбанізації в Україні тощо. На початок політики українізації на найбільших, тобто визначальних, підприємствах Донбасу етнічні росіяни складали 50,3% працюючих, українці - 44,3%, що було найвищим показником русифікації робітничого класу серед інших регіонів України і стало суттєвим чинником специфіки українізації в Донбасі.