Аналіз православної релігійної ідентичності та її впливу на формування національної тожсамості України та Росії. Діалектична єдність екзистенційного та конфесійного компонентів. Відмінності історичних трансформацій українського та російського православ"я.
Аннотация к работе
Донецький національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукЗахист відбудеться "29" жовтня 2010 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 11.051.06 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. У дисертації здійснюється комплексний аналіз православної релігійної ідентичності та її впливу на формування національної тожсамості України та Росії. На підставі історіософського аналізу встановлюються певний збіг та відмінності історичних трансформацій українського та російського православя, яке відігравало незмінно важливу роль у духовному житті обох народів. Основой данного анализа выступает концептуальная разработка категорий "идентичность", "социальный конструкт", "социальная идентичность", "этнические стереотипы поведения", "этническая идентичность".Сучасний світ характеризується розмаїттям ідентичностей і кожна людина має знайти свою мету у житті, місце у суспільстві, а також визначити свою духовну позицію по відношенню до самого себе, інших, суспільства, нації та найвищих цінностей. Особливе місце у самовизначенні людини в умовах сучасного розвитку України належить релігійній ідентичності, яка є найважливішим елементом її тожсамості, ототожнення з глибинними засадами суспільного буття. У сучасних умовах розвитку нашої країни, коли відбувається пошук Україною своєї ідентичності, постає питання про духовно-історичні корені української тожсамості та її цивілізаційну належність. Враховуючи вищезазначене, варто наголосити, що нині залишається актуальною та до кінця не вирішеною проблемою зясування ролі й значення православної культурно-історичної та релігійно-духовної традиції у формуванні російської і української національних ідентичностей в їх історичному контексті, сьогоденні, сутнісних характеристиках, функціональності, значенні для налагодження ефективної моделі стосунків між країнами, розбудованої на взаємоповазі та взаєморозумінні одне одного. Що ж стосується проблеми саме релігійної ідентичності, яка складає обєкт нашого дослідження, то тут доробок попередньої соціально-філософської думки значно менший."Розвиток теорії ідентичності у західній філософській традиції" нами розглядаються історико-філософська еволюція таких категорій як "ідентичність" та "соціальна ідентичність". Нами розглядається також подальша еволюція категорії ідентичності в німецькій класичній філософії. Втім, у класичній західній філософії категорія "тотожності (ідентичності)" мала насамперед гносеологічний вимір. "Соціальна ідентичність: сутність та різновиди" ми вказуємо, що сучасні соціальна філософія та соціологія розглядають ідентичність як характеристику індивіда з погляду його належності до певної соціальної спільності, групи (статевої, вікової, економічної, етнічної, професійної тощо). Компоненти етнічної ідентичності стають складовою національної ідентичності, а у випадку, якщо той чи інший етнос (носій цієї ідентичності) доростає до рівня формування політичної нації, то його цінності стають базовими компонентами такої національної ідентичності."Православя у структурі пострадянської російської ідентичності" на підставі аналізу різних позицій щодо особливостей сучасних тенденцій соціокультурного розвитку, можна стверджувати, що більшість російських ідентифікаційних конструктів є певною формою відтворення імперської ідеологеми, заснованої на месіанізмі візантійської світоглядної матриці. Православя стає символом і елементом національної ідентичності, що призводить до певної парадоксальності постатеїстичної релігійності, коли конфесійна приналежність не завжди корелюється з світоглядними переконаннями, зокрема релігійною вірою. Розкол в українському православї, викликаний, перш за все, політичними чинниками, є перешкодою формування єдиної української національної ідентичності, але в той же час дозволяє зберегти недержавний характер православної церкви та певний релігійний плюралізм. В той же час, ідентичність має досить неоднозначний, міфологізований та ідеологізований характер, який призводить до багатомірності її інтерпретації. Категорія тотожності (ідентичності) є однією з фундаментальних у західній метафізичній традиції, починаючи з Аристотеля, від якого йде традиція наділення "тотожності" фундаментальним значенням.