Аналіз стану гуморальної ланки імунної системи та цитокінового профілю у хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів. Вивчення ефективності парентеральної та пероральної специфічної імунотерапії у тварин.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА Академія медичних наук України ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРоботу виконано в ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, академік НАМН України Заболотний Дмитро Ілліч, ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Безшапочний Сергій Борисович, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія МОЗ України», завідувач кафедри оториноларингології; доктор медичних наук, професор Пухлік Сергій Михайлович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології; Захист відбудеться 3 червня 2011 р. об 11-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 ДУ «Інститут отоларингології ім. проф.В першу чергу мова йде про лікування хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів, де взагалі лишаються невизначеними показання до проведення СІТ та її тривалість, недостатньо обґрунтовано і відпрацьовано методики застосування СІТ, не вивчені безпосередні і віддалені результати, не визначено можливості пероральної СІТ та її ефективність в порівнянні з парентеральною терапією тощо. Встановити частоту поєднаної сенсибілізації до побутових та пилкових алергенів у хворих на алергічний риніт за матеріалами Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Визначити клінічні особливості перебігу алергічного риніту у хворих з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів. Вивчити особливості стану гуморальної ланки імунної системи та цитокінового профілю у хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів. Вперше на 5240 хворих встановлено частоту поєднаної сенсибілізації до побутових та пилкових алергенів у хворих на алергічний риніт, яка складає 30,34% серед всіх хворих на алергічний риніт.З метою вивчення структури сенсибілізації у хворих на алергічний риніт протягом 2005-2008 рр. було обстежено 5240 пацієнтів, які проходили лікування у Центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха ДУ «Інститут отоларингології їм. проф. На наступному етапі з метою вивчення алергічної реакції негайного типу за умов поєднаної сенсибілізації до декількох антигенів та встановлення у таких випадках ефективності різних варіантів парентеральної та пероральної специфічної імунотерапії було проведено експериментальне дослідження у піддослідних тварин (38 щурів Wistar масою 180-230 г., віком не більше 6 місяців). У 20 тварин було відтворено модель алергії негайного типу на моно алерген амброзії, 18 тварин було використано для розробки моделі поєднаної сенсибілізації за негайним типом до пилкових алергенів амброзії, лободи, соняшнику та полину. В процесі проведення досліджень на тваринах була розроблена модель полівалентної сенсибілізації локально-системного характеру до 4 алергенів рослин - амброзії, лободи, соняшнику і полину. До 1-ї групи увійшло 60 пацієнтів, яким проводили СІТ інєкціями побутових та пилкових алергенів; до 2-ї групи - 60 пацієнтів, які отримували СІТ у вигляді драже побутових та пилкових алергенів; до 3-ї - 60 пацієнтів, які отримували плацебо драже побутових та пилкових алергенів.Наступним етапом роботи було вивчення сенсибілізації до алергенів у хворих на алергічний риніт і алергічний риніт у поєднанні з бронхіальною астмою, встановлення звязку між сенсибілізацією до алергенів та віком, статтю і послідовністю розвитку захворювань при комбінації риніту з бронхіальною астмою, для чого було обстежено 5240 пацієнтів, які проходили лікування у Центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. Як видно з представлених даних, алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів зустрічався з однаковою частотою у вікових групах 18-30 років та 31-40 років та достовірно рідше (р<0,05) - у віковій групі 41-55 років. Всім 1590 хворим на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до побутових та пилкових алергенів були проведені шкірні проби з алергенами методом прик-тесту з метою вивчення структури сенсибілізації. Сенсибілізацію до побутових алергенів та пилку дерев виявлено у 18,2% обстежених (з них 31,9% - чоловіки, 68,1% - жінки); до побутових алергенів та пилку травневих і лугових трав - у 20,5% (44,0% - чоловіки, 56,0% - жінки); побутових алергенів та пилку бурянів - у 22,0% (44,7% - чоловіки та 55,3% - жінки); побутових алергенів, пилку дерев, пилку травневих і лугових трав - у 20,0% (38,8% - чоловіки, 61,2% - жінки); побутових алергенів, пилку травневих і лугових трав, пилку бурянів - у 19,3% (40,5% - чоловіки, 59,5% - жінки). Пилкові алергени застосовували наступним чином: а) Драже з вмістом білкового азоту 0,2 PNU застосовуються таким чином: в перший день - 1 драже, в другий - 2, в третій - 3, в четвертий - 4.