Роль субдисциплінарного аспекту у спеціальних історичних дисциплінах. Визначення підстави для самовизначення окремої спеціальної джерелознавчої дисципліни. Особливості методичних прийомів спецдисциплін. Розробка загальних проблем джерелознавства.
Аннотация к работе
Спеціальні історичні дисципліни в структурі джерелознавстваСистемний аналіз структури джерелознавства дає можливість зясувати місце і роль у ній спеціальних історичних дисциплін, які вважаються підлеглими джерелознавству, є його субдисциплінами. Деякі історики за основу групування дисциплін беруть типи і види джерел, котрі вивчають спеціальні дисципліни, інші - проблеми, які ними досліджуються, треті - функції, що їх виконують спеціальні дисципліни в рамках джерелознавства, четверті - характер і особливості їхніх методичних прийомів. Найбільш обґрунтованим і чітким нам видається поділ спеціальних історичних дисциплін на два класи: 1) дисципліни, завданням яких є вивчення окремих типів (видів) джерел (нумізматика - монети, сфрагістика - печатки, геральдика - герби); 2) дисципліни, що розробляють спеціальні методи роботи з джерелами і вивчають окремі риси та елементи, притаманні джерелу, незалежно від його видової приналежності (палеографія - зовнішні ознаки писемних памяток, хронологія - системи літочислення тощо). Так, маючи загальний з джерелознавством обєкт вивчення, зазначені дисципліни вирішують окремі питання, що допомагають історику дістати комплексне, досить повне уявлення про дане джерело. Традиційно процес джерелознавчого дослідження сфрагістичного матеріалу поділяється на три етапи: 1) пошук, виявлення та підготовка до вивчення сфрагістичних памяток; 2) тлумачення легенд, зясування зображень, хронологічне визначення і виявлення осіб, які використовували печатку, встановлення достовірності джерела; 3) класифікація сфрагістичних памяток та використання їх в історичних дослідженнях (зазначимо, що цей процес залежить від завдань і мети, що їх ставить перед собою дослідник).