Загальна характеристика та оцінка сучасного стану м’ясного спеціалізованого скотарства в Україні, основні чинники впливу на дану галузь, аналіз перспектив подальшого розвитку. Визначення та оцінка напрямів інтенсифікації галузі, тенденції її розширення.
Аннотация к работе
Спеціалізоване мясне скотарство як стратегічна галузьРізке зменшення споживання біологічно цінних продуктів: мяса і мясопродуктів - на 37%, молока і молочних продуктів - 35, яєць - 38, риби - 81, овочів і фруктів - 49% за одночасного стабільно високого рівня споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових, картоплі призвело до того, що дефіцит вітамінів, макро-і мікроелементів, тваринного білка став постійно діючим негативним чинником для здоровя населення країни. Порівняно з фізіологічною нормою споживання мяса і мясопродуктів (83 кг на 1 особу за рік) фактичний рівень споживання у 1990 р. становив 68 кг, у 2000 р. За оцінками експертів Мінекономрозвитку, структура споживання мяса у 2013 р. склалася така: мясо птиці - 45% (раціональний рівень - 20%), свинина - 42% (раціональний рівень - 3%), яловичина - 13% (раціональний рівень - 39%) [4]. Однак, у розробленому з метою подолання негативних процесів скорочення поголівя і згортання виробництва яловичини Національному проекті «Відроджене скотарство» [13], у якому значною мірою зроблено ставку на державну підтримку розвитку галузі та підвищення її інвестиційної привабливості, недостатньо уваги приділено розвитку спеціалізованого мясного скотарства. Цільовою програмою «Мясне скотарство» [12] для забезпечення рентабельного ведення галузі передбачено підвищення продуктивності худоби (середньодобовий приріст живої маси худоби всіх статевовікових груп до 775 - 800 г., вихід телят на 100 середньорічних корів - 85 - 87 гол., витрати кормів на 1 ц виробленої живої маси, включаючи годівлю корів, - до 14 - 14,2 ц к.од.).