Вивчення багатофакторності виникнення ботулізму. Аналіз структурних змін харчування населення України. Встановлення епідеміологічних закономірностей розвитку спалахової захворюваності. Визначення факторів ризику та статистичних показників смертності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник доктор медичних наук, професор Колесніков Михайло Михайлович, професор кафедри епідеміології, Національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Зарицький Анатолій Мінович завідувач лабораторії кишкових інфекцій з групами вібріонів та паразитології, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського доктор медичних наук, Гафарова Мунівер Тейфуківна, професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, Кримський державний медичний університет ім. Захист відбудеться “11 ”травня 2006 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім.Процес формування захворюваності на ботулізм, значною мірою, залежить від поширення і високої стійкості спор C.botulinum у навколишньому середовищі, що визначає методи профілактики. Лікування при ботулізмі починається тільки після прояву симптомів, коли токсин або частина його вже всмокталися в шлунку та кишечнику і в залежності від його кількості зростає ймовірність летального закінчення хвороби. Багатофакторність виникнення ботулізму ґрунтовно вивчалась у 1980-х рр. із застосовуванням медико - географічного аналізу, у результаті чого було встановлено нерівномірність ураженості ботулізмом людей та домашніх тварин у межах певних ландшафтних зон України, що мало велике значення для розробки відповідних профілактичних заходів на той період. На сучасному етапі технічного розвитку, геоінформаційні технології надали можливість продовжити цю роботу, застосувавши метод просторового аналізу, зокрема, поєднати накопичені дані про захворюваність на ботулізм з природними і соціальними факторами, скласти достовірний прогноз, розробити ефективні лікувально-профілактичні заходи. Розробити та впровадити метод просторового аналізу захворюваності на ботулізм в Україні на основі ARCGIS Geostatistical Analyst (визначення територій, часу, груп та факторів ризику).Вперше для аналізу захворюваності та ураженості (сумарна кількість випадків захворювання за певний період часу) на ботулізм було використано метод просторового аналізу із застосуванням ГІС технологій, тобто аналіз у просторі і часі, що розширює можливості епідеміологічного методу. В 1991-2002 рр. захворюваність на ботулізм збільшилась від 0,3 до 0,4 на 100тис. населення і була максимальною в 1999р - 0,8 на 100 тис. населення. Кількість осередків ботулізму в Україні складала 2351 (у середньому 213 на рік), кількість потерпілих - 2921 особа (у середньому 265 на рік), кількість померлих - 196 (у середньому 18 на рік). Летальні випадки були зареєстровані в усіх областях, де спостерігалась захворюваність, їх найбільша кількість мала місце в Запорізькій (28 випадків), Донецькій (23), Черкаській (18), Дніпропетровській (14), Харківській (14) областях та Автономній Республіці Крим (12). Отримані результати надали можливість скорегувати дані щодо захворюваності на ботулізм в Україні, які були окреслені в 1950 - 1980 роках і провести подальший аналіз за більш чіткими параметрами.На підставі проведених досліджень була досягнута кінцева мета - вивчені закономірності спалахової захворюваності на ботулізм та запропонована удосконалена система санепіднагляду за ботулізмом в Україні. За період 1991-2002 рр. в Україні виявлено тенденцію до зростання захворюваності на ботулізм, з рівномірним розподілом випадків за статтю і місцем проживання, перевагою летальності серед міського населення (8,5% проти 4,8%), вираженою весняно-літньою сезонністю, з домінуючим етіологічним фактором - C.botulinum типу В (60% захворювань), найвищою летальністю (25,5%) при захворюваннях, викликаних C.botulinum типу Е та зростанням показника осередковості у південно - східному напрямку. Удосконалено систему санепіднагляду за ботулізмом в Україні за рахунок створення спеціалізованої ГІС, розробці еколого - гігієнічної моделі контролю якості продуктів харчування для прогнозу їх безпечності, нової кваліфікації спалаху ботулізму, визначення статистичних показників спалахової захворюваності, летальності, уточнення часових, територіальних та групових ризиків. Рекомендації: 1.Враховуючи інформацію щодо встановлених зон ризику виникнення спалахів ботулізму серед населення України і відповідне прогнозування, а також на підставі встановлених закономірностей щодо захворюваності на ботулізм, забрудненості харчових продуктів СРК та накопиченні їх в навколишньому середовищі, рекомендувати МОЗ України, іншим зацікавленим центральним та регіональним органам виконавчої влади та субєктам господарювання розробити нормативно-правові акти на основі наступних принципів: - врахування ризику масивної контамінації спорами C.botulinum сировини при розміщенні консервних та подібних харчових виробництв у визначених зонах ризику.