Аналіз історії формування інституту заповіту та його еволюції на українських землях. Визначення сутності спадкування за заповітом. Аналіз основних прав й обов’язків спадкодавця та спадкоємця за заповітом, які передбачені чинним законодавством України.
Аннотация к работе
Спадкування за заповітом в Україні: історія й сучасністьПисарєвої «Заповіт як підстава виникнення спадкових відносин: деякі аспекти правового регулювання»[28], де наведено основні характеристики заповіту як підстави для виникнення спадкових відносин, визначено різні види заповіту, приділено увагу оформленню заповіту як документа. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: дослідити історію розвитку заповіту; проаналізувати поняття й головні ознаки заповіту; дослідити основні види заповітів; висвітлити особливості заповіту як форми спадкування; визначити окремі права та обов’язки заповідача і спадкоємця; проаналізувати порядок виконання заповіту; здійснити аналіз судової практики з питань, пов’язаних зі спадкуванням за заповітом; визначити проблеми розвитку інституту спадкування за заповітом в Україні та шляхи їх вирішення. «Заповіт у «Руській Правді» позначався словом «ряд» і був, вірогідно усним, на що вказує вислів «без язика умрет» на означення смерті без заповіту, а також що сперечання про спадок вирішувалися свідоцтвом «послухів» [15, с. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа із повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто. Отже, заповіт як форма спадкування має низку особливостей, що повязані із правами та обов’язками заповідача і спадкоємця із закріпленням у законодавстві форми заповіту й із виконанням заповіту як невідємного інституту спадкового права.