Визначення існуючих норм вітчизняного цивільного законодавства та законодавства зарубіжних країн з погляду врегулювання відносин спадкування за заповітом. Характеристика основних вимог до осіб, які можуть бути заповідачами, а також до форми заповіту.
Аннотация к работе
Валентина Слома завідувач кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету1216 Цивільного кодексу України (ЦК України) зазначено, що спадкування - це перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Варто зазначити, що в усіх країнах спадкуванню за заповітом надають перевагу, адже воно дає можливість особі розпорядитись належним їй майном на випадок своєї смерті на власний розсуд. Заіка, заповіт - соціально значимий акт не лише для самого заповідача, який певною мірою підбиває підсумок свого життя, а й для осіб, яким за його останньою волею залишиться майно. За своєю юридичною природою заповіт - односторонній правочин з волевиявленням однієї особи (за винятком заповіту подружжя), внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини [2, 381]. Важливе значення для повного розкриття питань спадкування за заповітом має визначення кола осіб, які можуть виступати спадкодавцями та спадкоємцями.