Вивчення сімейного анамнезу, стану фето-плацентарного комплексу у жінок з підвищеним ризиком матково-плацентарної недостатності й передчасного відшарування нормально розташованої плаценти. Дослідження морфо-функціональних характеристик матки і плаценти.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник доктор медичних наук, професор Назаренко Лариса Григорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуюча кафедри генетики та медицини плода Офіційні опоненти: доктор медичних наук, профессор Коломійцева Антоніна Георгіївна, ДУ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів; Захист дисертації відбудеться 21 квітня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (ПВНРП) в усіх регіонах світу входить до числа подій з максимальним ризиком фатальних наслідків для матері й дитини. Аналіз причин недостатньої ефективності існуючих підходів до медичного керування ГПМПК дозволив нам визначити, в числі перспективних напрямків, дослідження спадкової детермінації ПВНРП з позицій особливостей обмінних процесів в організмі жінки, а також уточнення ролі інфекційного фактору. Погляди на ПВНРП як особливу форму локальної маніфестації судинної патології, доведена роль системних судинних порушень у осіб з вродженими і набутими аномаліями сполучної тканини (СТ) у формуванні фето-плацентарної патології є підставою для розгляду питання, чи існує звязок між ПВНРП і недиференційованою дисплазією СТ (НДСТ). Спадкові й інфекційні фактори, як можливе джерело ГПМПК, дотепер не були предметом комплексного вивчення, що визначає актуальність даної роботи, присвяченої дослідженню у осіб з дисплазіями СТ патогенезу ПВНРП, зясуванню внеску інфекційного чинника, з перспективою відпрацювання підходів до профілактики цього ускладнення. Дисертацію виконано відповідно до планової науково-дослідної теми кафедри генетики та медицини плода Харківської медичної академії післядипломної освіти «Прогнозування та профілактика патології гестаційного періоду в сімях із сполучнотканинними дисплазіями», яка є фрагментом науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою «Роль системи сполучної тканини у патогенезі специфічних і неспецифічних захворювань», № Державної реєстрації 0108И002122.Першим етапом було суцільне ретроспективне рандомізоване контрольоване дослідження 1385 жінок, вагітність яких завершилась пологами (популяційні дані, архівний матеріал 2005 р.), проведене для зясування частоти ПВНРП в репродуктивній когорті жінок Харківського регіону, розповсюдженості НСТД, а також диференційованому визначенню поширеності ГПМПК серед пацієнток з НДСТ, вивченню спектру акушерської та перинатальної патології, виявленню визначальних факторів і причин, що сприяють розвитку матково-плацентарної апоплексії. Другий етап - вибіркове обстеження 196 жінок (2007-2009 рр.), в тому числі 89 з фактичним ПВНРП (розподілені на групу А - 46 жінок з ускладненням вагітності розвитком ПВНРП - 23,5 %; і групу В - 43 випадки розвитку ПВНРП в пологах - 21,9 %), а також 89 з підвищеним ризиком по ПВНРП (група С - 45,4 % від загальної кількості) і 18 спостережень не ускладненої вагітності у практично здорових жінок (контроль - 9,2 %) - проведено для зясування найбільш вірогідних механізмів ПВНРП, особливостей мікроценозів репродуктивного тракту в умовах клініко-інфектологічних паралелей. Зовнішня кровотеча мала місце у 22 жінок з ПВНРП при вагітності, у 10 - в пологах, комбінована - по 2 випадки, внутрішня - лише при ПВНРП у пологах (12 спостережень). Сімейна історія репродуктивних втрат (ранні спонтанні аборти, завмерла вагітність, мертвонародження, позаматкова вагітність) на рівні першого ступеня споріднення мала місце у 40,9 % пацієнток з ПВНРП під час вагітності і у 30,8 % - з ПВНРП в пологах, що, з урахуванням на порядок меншої частоти відповідних фактів у групі ПВНРП-, є свідченням наявності спадкової схильності до матково-плацентарних дисфункцій, а отже, має сприйматися як чинник ризику ГПМПК. Накопичення в сімейному анамнезі у родичів перших двох ступенів спорідненості фатальних кардіоваскулярних подій (в кожному третьому спостереженні ПВНРП - в 36,7 % ПВНРП під час вагітності і в 23,1 % ПВНРП в пологах) і цереброваскулярних захворюваннь (в 22,7 % ПВНРП при вагітності і в 11,5 % - в пологах), при частоті таких ускладнень в суцільному потоці жінок на рівні 2-4 %, імовірно, є значно більшим, ніж випадковість, адже в основі схильності до тромбогеморагічних ускладнень визначальну роль має фактор спадковості.