Визначення особливостей, спільних рис, відмінностей, а також взаємодії співвідношення міжнародних звичаєвих і договірних норм. Встановлення особливостей форми існування міжнародних договірних норм. Характеристика основних спільних рис договору і звичаю.
Аннотация к работе
МНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»Основними особливостями договірних норм є: письмова (переважно) форма, що дозволяє досягти максимальної точності формулювань і встановити дійсну волю субєктів; стабільність змісту, що дозволяє забезпечити передбачуваність поведінка зобовязаних субєктів; легкість (порівняно зі звичаєвими нормами) застосування; ефективний контроль за реалізацією. Договір і звичай мають ряд спільних рис: є джерелами міжнародного права згідно зі ст. Процес укладення міжнародних договорів детально регламентовано міжнародним правом, а саме Віденською конвенцію про право міжнародних договорів 1969 p. та Віденською конвенцією про право договорів між державами і міжнародними організаціями чи міжнародними організаціями 1986 р. Окрім цього, цими конвенціями також визначають умови дійсності та підстави недійсності міжнародних договорів - саме ті якості, що характеризують міжнародний договір як джерело зобовязань субєктів, а відповідно і джерело права. Щодо звичаєвої міжнародно-правової норми, то її формування може відбуватися у два способи: по-перше, звичаєм може стати неписане правило поведінки, що склалося в практиці відносин субєктів міжнародного права і за яким вони визнають юридичну обовязковість (opinio juris); по-друге, звичаєм може стати неписане правило, яке визнається юридично обовязковим у результаті вчинення одного чи декількох актів.