Виявлення недоліків в мовній підготовці майбутніх фахівців навчальних закладів. Аналіз навчальних програм. Розробка та застосування експериментальну методики опрацювання мовних курсів. Формування культури усного і писемного професійного мовлення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано в Інституті педагогіки АПН України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Мельничайко Володимир Ярославович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор Караман Станіслав Олександрович, Київський міський педагогічний університет ім. Захист відбудеться 10 червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м.Мова є основою для інших видів діяльності, звязок мови з іншими навчальними предметами забезпечує цілісність і єдність світобачення спеціалістів, мовний розвиток особистості - необхідна умова їх активної участі в житті суспільства. Україна ХХІ століття", Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Конституція України), то відповідно збільшується увага до мовної освіти у навчальних закладах усіх рівнів. Перш ніж вчорашній школяр стане фахівцем у певній галузі знань, йому треба відшліфувати здобуті у школі знання і вміння (на жаль, у випускників середніх навчальних закладів їхній рівень досить низький) та створити умови для досконалого володіння мовою в усіх сферах спілкування (вищий ступінь культури мовлення). Сьогодні відбувається стрімкий розвиток технічних галузей, зявляються нові спеціальності, але мовні та мовленнєві проблеми так і залишаються невирішеними, бо зовсім недавно вся мова науки була російською, і тепер українська мова важко входить у термінологічний вжиток. Предметом дослідження є методика організації навчальної роботи з курсів "Українська мова" й "Українська мова (за професійним спрямуванням)", яка забезпечувала б формування професійного мовлення спеціаліста в технічній галузі.У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, розкрито завдання та методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію дослідження та впровадження його результатів у практику ВНЗ. У першому розділі - "Теоретичні засади формування культури професійного спілкування" - розглянуто найважливіші лінгвістичні поняття, що лягли в основу дослідження (мова, мовлення, мислення, якості мовлення, мовна особистість), простежено відмінності у їх трактуванні; формування мовної особистості. Проте складний діалектичний звязок між мовою і мовленням ("мовлення існує на основі певної мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв" - Д. У звязку з тим, що далі у нашому дослідженні йтиметься про здатність конкретної групи мовців (працівників технічної галузі) користуватися мовою у практичній діяльності, про підвищення цієї здатності у майбутніх фахівців вказаного профілю, то ми будемо вживати термін "культура мовлення". У другому розділі - "Вихідні позиції дослідження" - проаналізовано чинні програми, підручники, посібники та традиційний навчальний процес у технічному коледжі; розглянуто питання про функціонування мови у професійній діяльності фахівця технічного спрямування; подано результати констатувальних зрізів (І курс) із метою виявлення рівня мовних знань і мовленнєвих умінь, винесених студентами зі школи, та констатувальних зрізів (ІІ і ІІІ курс) із метою одержання даних про рівень володіння студентами термінологією (навчання проводилося за програмами 1998 і 2000 рр.).У закладах І-ІІ рівнів акредитації, зокрема в технічних коледжах, мовний курс базується на пяти змістових лініях: лінгвістичній, комунікативній, культурологічній, діяльнісній (забезпечать загальноосвітній аспект) і профорієнтаційній (ураховує професійний компонент). ВНЗ технічного профілю І-ІІ рівнів акредитації потребують створення з мовного курсу спеціальної програми, яка б відповідала майбутньому фахові студентів та своїм змістом спрямовувала їх до активної комунікативної діяльності, і спеціального підручника, котрий будувався б за такою схемою: 1) у першому розділі висвітлено загальноосвітні питання, засвоєння яких необхідні спеціалістові будь-якого профілю; 2) у другому розділі - власне потреби майбутніх спеціалістів конкретного профілю (це варіативна частина підручника). Під час дослідження зясовано, що при вивченні мовного курсу в технічному коледжі доцільно подавати теоретичний матеріал укрупненими частинами, у вигляді узагальнених таблиць і схем, які використовуються і для повторення вивченого, і як засіб контролю здобутих знань і вмінь; групувати теми за допомогою вертикального обєднання.