Співвідношення віртуального та реального у навчальному експерименті у процесі вивчення фізики в основній школі - Автореферат

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Роботу виконано в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Величко Степан Петрович, Кіровоградський державний педагогічний університеті імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри фізики та методики її викладання. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Іваницький Олександр Іванович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри фізики і методики її викладання; З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м.Значущість цих аспектів для навчально-виховного процесу з фізики зростає саме упродовж останніх років, оскільки у звязку з переходом на 12-річний термін навчання у ЗНЗ шкільний курс фізики вивчається як два концентри, перший з яких передбачає вивчення основ фізики у 7-9 класах як систематичний базовий курс, що закладає основи фізичних знань з урахуванням пізнавальних інтересів учнів, розвитку їхніх здібностей, формування схильності до навчання фізики і має реалізовуватися через особистісно орієнтований підхід в організації пізнавальної діяльності. Ретроспективний аналіз змісту, структури курсу фізики та методики його викладання в основній школі переконує в тому, що уже з перших уроків фізики у 7 класі є можливість широкого запровадження різних інноваційних педагогічних технологій, що спрямовані на посилення ролі учня як субєкта навчання та активізацію його самостійної пошукової діяльності у процесі навчання, коли учень може самостійно виконувати низку дослідницьких завдань, використовуючи як спеціальне навчальне обладнання, так і сучасні засоби моделювання та компютерну техніку. Прагнення методистів і вчителів до поєднання різних аспектів навчально-пізнавальної діяльності уже на першому етапі систематичного вивчення фізики в основній школі, а також спроба цілісно охопити багатоаспектний зміст такої діяльності школярів сприяє ефективному розвитку та розвязанню основних освітніх завдань підвищення рівня фізичної освіти на основі організації цілеспрямованої навчальної діяльності учнів. Системно структурний аналіз навчального процесу з фізики та методики її викладання і дозволяє визначити можливі напрямки їх удосконалення, огляд сучасних інноваційних педагогічних технологій та наукових досліджень і методичного забезпечення свідчить, що в процесі навчання провідною його компонентою виокремлюється самостійна пізнавальна діяльність учнів, роль і місце якої у навчальні змінюється у бік активізації самостійної пошукової діяльності кожного школяра як субєкта - здобувача знань, умінь і навичок. В основу дослідження було покладено гіпотезу, згідно якої науково-обґрунтоване застосування інноваційних технологій з урахуванням оптимального співвідношення реальних і віртуальних навчальних експериментів у процесі навчання фізики в основній школі дозволить підвищити рівень навчальних досягнень учнів і їх роль як субєкта навчання; активізуватиме пізнавально-пошукову діяльність і зацікавить учнів до вивчення фізики через цілеспрямовану навчальну діяльність, яка реалізується відповідною методикою її організації; підвищить інтерес учнів до навчання фізики.Таким чином, базуючись на діяльнісному підході та враховуючи посилення ролі самостійної навчальної діяльності школярів, у схематичній інтерпретації підсистеми ШФЕ (рис.1), ми виокремлюємо такі складові, як: контроль вчителем навчальних досягнень учня, які він досягає засобами експериментування; самоконтроль (самооцінка, самоаналіз) учнем власних досягнень у навчальному процесі з фізики; контроль і оцінка та коригування фізичних знань, умінь і навичок, які мають місце у спільній навчально-пошуковій діяльності вчителя і учнів, де і вчитель, і учні проявляють свою мету, бажання, здібності, плани на майбутнє в опануванні основами фізики при керівній функції вчителя. В сучасних умовах широкого запровадження у навчанні компютерної техніки та сучасних інноваційних технологій уже на першому етапі вивчення фізики в 7-9 класах узагальнено, що ефективними можуть бути ряд педагогічних технологій, до яких відноситься технологія традиційного навчання, проблемного навчання, технологія особистісно орієнтованого навчання та розвивального навчання, технологія розвитку критичного мислення, технологія програмованого навчання, інтерактивного навчання та інші, кожна з яких стисло характеризується за сутністю, структурою, видами діяльності вчителя і учнів, їхніми особливостями та іншими критеріями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ