Співвідношення поняття "правовий акт органів судової влади" із суміжними категоріями - Статья

Співвідношення поняття «правовий акт органів судової влади» із суміжними категоріямиУ межах цієї наукової статті досліджуване явище правової дійсності розглядатиметься як багатоаспектне: а) з погляду теорії праворозуміння окремі правові акти (постанови пленуму Верховного Суду) з огляду на їхній прецедентний характер необхідно розглядати як джерело права; б) в аспекті теорії правової поведінки правовий акт органу судової влади являє собою фрагмент, елемент обєктивної дійсності, що може бути предметом правової оцінки з огляду на такі елементи, як субєкт, субєктивна сторона, обєкт, обєктивна сторона; в) з погляду теорії юридичних фактів правовий акт органу судової влади необхідно розглядати як правомірне діяння суду, що має на меті досягнення конкретних юридично-значущих результатів (встановлення, підтвердження, поновлення, зміну чи скасування субєктивних прав або юридичних обовязків учасників правовідносин); г) в аспекті теорії юридичних документів правовий акт органу судової влади являє собою письмовий носій юридично-значущої інформації про учасників судового процесу, обставини справи, докази та джерела їх отримання й оцінки, способи зясування змісту правових норм та результати їх використання, а також результати вирішення юридичної справи по суті; д) з погляду теорії юридичної діяльності правовий акт органу судової влади необхідно розглядати як результат не лише правозастосовної, але і правоінтерпретаційної, а у випадках, передбачених законом, - і як правотворчої діяльності; в аспекті взаємозвязку з механізмом правового регулювання він являє собою юридичний засіб, за допомогою якого поведінка адресатів як учасників суспільного життя приводиться у відповідність із вимогами правових норм. Такою, що враховує багатогранність цього феномену як з погляду його змісту, так і форм прояву, вважаємо запропоновану автором дефініцію однойменного поняття: «правовий акт органу судової влади - це обєктивоване переважно у формі юридичного документу, ухваленого іменем держави, волевиявлення суду, що носить імперативний характер, здійснює регулятивний та/або охоронний вплив на суспільні відносини через нормативні, праворозяснювальні чи правозастосовні приписи, спрямоване на вирішення завдань і здійснення функцій правосуддя та судового контролю, яке породжує правопевні для учасників юридичного процесу та інших субєктів права юридичні наслідки і становить обєкт підвищеної охорони з боку держави». Сердюком, та використовуючи їх як методологічну основу для досягнення визначеної нами дослідницької мети, можна зробити такі умовиводи з приводу співвідношення категорії «правовий акт органів судової влади» із суміжними поняттями: 1) спільною для всіх цих категорій є сутнісна ознака, що відображає їх взаємозвязок з юридичними наслідками; 2) відмінна риса цих правових феноменів - різний обсяг однойменних понять, обумовлений існуючою закономірністю між змістом поняття та його обсягом, що виражається в такому судженні: розширення обсягу поняття призводить до зменшення його змісту, і навпаки - збільшення змісту поняття призводить до обмеження його обсягу. До низки суттєвих ознак, які впливають на зміст та обсяг порівнюваних понять, слід віднести такі: а) різний предмет ведення та державно-владні повноваження органів публічної влади (обсяг категорії «правовий акт публічної влади» ширше обсягу поняття «правовий акт органу судової влади»); б) наявність у субєктів праводієздатності (обсяг категорії «правова поведінка» ширше обсягу поняття «правовий акт органу судової влади»); Кіселичник акцентує увагу на адміністративній управлінській діяльності такого інституту суддівського самоврядування, як Рада суддів України, диференціюючи її на дві великі групи: 1) внутрішню адміністративну управлінську діяльність (наприклад, затвердження зразків посвідчень судді, судді у відставці, присяжного тощо); 2) зовнішню адміністративну управлінську діяльність (наприклад, призначення на посаду та звільнення з посади Голови Державної судової адміністрації України та його заступників, а також здійснення контролю за організацією діяльності судів) [3, с.