Співвідношення понять розуму та віри в історіософії П.І. Ліницького - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі української філософії та культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Русин Мирослав Юрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української філософії та культури Захист відбудеться 24 січня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.Володимирська,60, ауд.330. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.Володимирська, 58, зал № 12.Зацікавленість творчістю П.І.Ліницького має специфічно науковий вимір, адже українська релігійна філософія другої половини ХІХ - початку ХХ ст. донині залишається малодослідженою як явище української духовної культури, як і численні видатні постаті, які формували цю філософію. Малочислені дослідники життя та творчості П.І.Ліницького одноголосно зауважують, що однією з найважливіших та такій, що надає його філософським розмислам системи, є проблема співвідношення віри та розуму, релігійної віри та наукового знання. Роботу виконано у відповідності з Комплексною науковою програмою Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (Науковий керівник академік НАН України Губерський Л.В.), НДР № 01БФ041-01 філософського факультету „Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть”. У відповідності до поставленої мети дисертаційного дослідження були встановлені основні завдання: здійснити екскурс понятійного протиставлення віри і розуму для історико-філософського аналізу виникнення, розвитку та змін певних теологічних та філософських парадигм на прикладі філософування найбільш значущих та відомих постатей, до розгляду творчості яких безпосередньо і постійно звертався П.І.Ліницький, вирішуючи проблему співвідношення розуму та віри; осмисливши наріжні принципи філософії П.Ліницького, проаналізувати його погляди на освітлення у вітчизняній та західноєвропейській філософії співвідношення понять розуму та віри. проаналізувати соціальні, етичні та морально-естетичні засади поняття віри, на які спирався філософ, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри.Свідченням того, що він був відомий на теренах Російської імперії є внесення імені П.Ліницького до енциклопедично-довідкових видань ("Энциклопедический словарь" Брокгауза та Ефрона містить перелік основних праць київського вченого та викладку його соціально-політичних уподобань). Е.Радлов включив імя П.Ліницького до переліку „Вступів до філософії”, написаних професорами духовних академій в останній чверті ХІХ ст. Робота історіографа філософії Я.Колубовського „Філософія у росіян” (1890 р.) дає стислий, але змістовний аналіз творчості П.І.Ліницького, особливо виділяючи морально-етичну проблематику. Богдашевським у роботі „Здорова метафізика”(часопис „Праці КДА”, 1894 р.) та П.П.Кудрявцевим у некролозі „Професор Петро Іванович Ліницький”(„Праці КДА”, 1906 р.) Автори віддають належне логіко-методологічним засадам його власної системи світопізнання, високо поціновуючи професійну філософську та викладацьку діяльність П.Ліницького. Вчені зауважують, що саме вирішення питання співвідношення віри та знання, віри та розуму посідало пріоритетне місце у творчому доробку П.І.Ліницького. У третьому розділі „Гносеологічний вимір понять розуму та віри в історіософській концепції П.І.Ліницького” здійснюється аналіз поглядів українського філософа на проблеми теорії пізнання, питання про сутність буття взагалі, його відношення до мислення, до природи духу, про форми і методи пізнавальної діяльності, про співвідношення ролі чуттів та розуму в процесі пізнання з точки зору співвідношення розуму та віри.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ