Співвідношення понять "біженець" та "внутрішньо переміщена особа" - Статья

Співвідношення понять «біженець» та «внутрішньо переміщена особа»Метою статті є аналіз чинного законодавства та міжнародних стандартів, що регулюють правовий статус біженців і внутрішньо переміщених осіб, для виявлення співвідношення понять «біженці» та «внутрішньо переміщені особи». Так, біженцем визнавалася особа, яка залишила країну походження (громадянства чи постійного місця проживання) і характеризувалася однією з таких ознак: була жертвою фашистських або інших режимів, які співпрацювали з фашистським режимом; належала до іспанських республіканців та інших жертв режиму в Іспанії; особи, які мали статус біженця до початку Другої світової війни через переслідування за ознаками раси, релігії, етнічного походження чи політичних переконань. Біженцем вважалась особа, яка не була громадянином країни, в якій просила притулку, мала цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідування за ознаками раси, віросповідання, громадянства чи політичних переконань і не користувалася захистом країни громадянства. 1 даної Конвенції поняття «біженець» вживається на позначення особи, яка внаслідок подій, що відбулися до 1 січня 1951 р., і через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів перебуває за межами країни своєї національної належності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства і перебуваючи за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті зазначених подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань [2]. 1.), біженцем називають особу, яка не є громадянином України та внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи чи політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань [3].Отже, біженці та внутрішньо переміщені особи досить часто залишають місця свого проживання. Крім того, можна провести паралель між поняттям «внутрішньо переміщена особа» і поняттям «біженець» у частині підстав, які спонукають субєкта до зміни постійного місця проживання: обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи, політичних переконань; уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.