Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту - Автореферат

бесплатно 0
4.5 226
Дослідження сучасних проблем розвитку української термінології фізичної культури. Основні тенденції подальшого розвитку термінознавства в галузі спорту. Ключові лінгвістичні чинники впливу на процес формування спортивної терміносистеми в Україні.


Аннотация к работе
Незважаючи на майже десятилітній період дії Закону України „Про розвиток і застосування мов в Україні” (1995) та окремі положення Закону України “Про фізичну культуру і спорт” (1993), Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоровя нації” (1998), в галузі фізичної культури та спорту залишається чимало невирішених проблем функціонування української мови загалом та використання спеціалізованої термінологічної системи (Головата Л.М., 1996; Кочур А.Г., 1998; Рожковський Ц.Я., 1998; Шиян Б.М., 2001; Якимович Б.З., 1998 та ін.). Мета дослідження - визначити співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту й окреслити перспективні шляхи її розвитку. Через складність та дискусійність такого завдання існує чимало найрізноманітніших спроб визначення понять “термін” і “термінологія”. Проаналізувавши сучасні підходи до вирішення проблеми дефініціювання понять “термін” і “термінологія” в науковій літературі (Кияк Т.Р., Панько Т.І., Полюга Л.М., Іваницький Р.В., Симоненко Л.О.), ми спробували дати визначення понять спортивний термін та спортивна термінологія. На нашу думку, спортивний термін - це слово або словосполучення, застосовані для точної назви понять (предметів, явищ, вправ, рухів) в галузі фізичної культури та спорту, які характеризуються єдністю цілісної номінації, а спортивна термінологія - це сукупність слів й стійких словосполучень, відповідних з поняттями (предметами, явищами, діями) в галузі фізичної культури та спорту.Ґрунтовний аналіз спеціалізованої літератури з питань термінологічного забезпечення галузі фізичної культури та спорту дає підстави стверджувати, що проблема функціонування й розвитку галузевої термінології залишається однією із актуальних проблем галузі. Зусилля науковців-мовознавців та теоретиків фізичної культури розрізнені й торкаються тільки окремих сторін означеної проблеми: лексико-семасіологічних аспектів термінів, організаційно-методичних аспектів розвитку сучасної спортивної термінології, історико-методологічних засад розвитку української спортивної термінології, специфіки формування української галузевої термінології, специфіки творення та нормування спортивних термінів. Аналіз сучасної наукової, науково-методичної, навчальної літератури, спеціалізованих словників з фізичного виховання та спорту, друкованих засобів масової інформації та мовлення українських спортивних теле-та радіо програм; спостереження за розвитком термінологічної сфери галузі дозволяє стверджувати, що до основних сучасних проблем розвитку української термінології галузі фізичної культури та спорту належать як мовознавчі проблеми так і вузько галузеві проблеми. Щодо вузько галузевих проблем - то це недостатня кількість найменувань та накладів відповідних словників і довідників, переважання російськомовної навчальної літератури над україномовною, провадження навчального процесу у більшості галузевих ВНЗ російською мовою, нестача кваліфікованих фахівців-термінознавців, безконтрольне калькування англійських термінів без їх адаптації до норм української мови, низький рівень термінологічної грамотності українських спортивних журналістів, коментаторів, арбітрів; відсутність будь-якої системи стимулювання й підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців фізичної культури з питань фахової термінології. З внутрішніх ресурсів української мови терміни створюються такими способами: надання наявним словам нових значень, модифікація, складання основ терміноелементів, утворення термінологічних сполучень, утворення абревіатур.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?