Співвідношення дефініцій "суверенітет нації (народу)" та "принцип права нації (народу) на самовизначення" в добу Просвітництва: історико-правовий аспект - Статья
Народний суверенітет як правова категорія. Політична філософія Гегеля. Визначення суміжної теоретико-історичної єдності зі становленням та піднесенням концепції принципу права нації (народу) на самовизначення в політико-правовій думці доби Просвітництва.
Аннотация к работе
Співвідношення дефініцій «суверенітет нації (народу)» та «принцип права нації (народу) на самовизначення» в добу Просвітництва: історико-правовий аспектУ статті досліджується історико-правове співвідношення дефініцій «суверенітет нації (народу)» та «принцип права нації (народу) на самовизначення» в добу Просвітництва. В статье исследуется историко-правовое соотношение дефиниций «суверенитет нации (народа)» и «принцип права нации (народа) на самоопределение» в эпоху Просвещения. The article explores the historical and legal relationship between the definitions of “sovereignty of a nation (people)” and “the principle of the right of a nation (people) to self-determination” in the Age of Enlightenment. Досліджувана доба Просвітництва знакова, перш за все, тим, що правова думка передових європейських країн дійшла до заперечення абсолютизму, що заклало ідейну основу революцій того часу, і намагалася теоретично обґрунтувати концепцію «суверенітету нації (народу)», паралельно створюючи при цьому теоретичну конструкцію принципу права нації (народу) на самовизначення. Оскільки право верховного суверенітету належить усім народам, їх злиття й обєднання може мати місце тільки на основі вільного і формального договору між ними; жоден із народів не має права підпорядкувати інший народ загальним законам без його особистої на те згоди.Підсумовуючи вищевикладене, бачимо, що, досліджуючи історико-теоретичні аспекти становлення теорії національного (народного) суверенітету в добу Просвітництва, ми тим самим простежуємо на невідємній основі тісний взаємозвязок з одним із періодів формування принципу права нації (народу) на самовизначення в системі міжнародного публічного права, адже, з огляду на міжнародно-правові доктрини, національно-визвольні війни, історію колоніалізму та безпосередньо самі вчення про суверенітет ця дефініція є більш ранньою.