Кримінально-правова характеристика умисного вбивства, вчиненого у співучасті. Визначення особливостей співучасті у вчиненні умисного вбивства. Вироблення правил кваліфікації злочинів та розробка пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: кандидат юридичних наук Вапсва Юрій Альфонсасович, Харківський національний університет внутрішніх справ, заступник начальника кафедри кримінального права та кримінології. кандидат юридичних наук, доцент Романов Сергій Юрійович, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального права та кримінології ННІ права і масових комунікацій. Захист відбудеться «15» квітня 2011 року о «10» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Так, за статистичними даними МВС України, впродовж 2010 р. було зареєстровано 2356 умисних убивств, з яких 162 вчинено групою осіб, 12 - організованою групою або злочинною організацією, 19 - на замовлення (з них організованою групою або злочинною організацією - 2). Серед чинників, які негативно відбиваються на ефективності запобігання та правильній правовій оцінці вчинених у співучасті вбивств слід відзначити недостатній рівень теоретичної розробки окремих питань їх кваліфікації, деякі прогалини в чинному законодавстві про кримінальну відповідальність щодо співучасті в умисному вбивстві, що в сукупності призводить до неточного чи неповного розуміння особливостей цих злочинів у слідчій та судовій практиці. Так, потребують окремого дослідження низка питань, повязаних із характеристикою ознак складу вбивства, вчиненого у співучасті, змістом ознаки «спільність» під час вчинення цього злочину, розподілом співучасті у вбивстві за формами, поняття деяких видів співучасті у вбивстві, змістом замовлення під час вчинення вбивства, проблеми співучасті у вбивствах із привілейованими складами та ін. Розгляду окремих питань співучасті у вчиненні конкретних злочинів, зокрема й співучасті у вбивстві, приділяли увагу в своїх роботах Л.А. Специфіка предмета дослідження і його мета зумовили використання: історико-правового методу - для розкриття генезису інституту співучасті у вчиненні умисного вбивства у вітчизняному кримінальному праві (підрозділ 1.1); методу структурно-системного аналізу - для комплексного дослідження проблеми кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні умисних убивств (підрозділи 2.1, 2.2); формально-юридичного методу - для дослідження змісту та структури кримінально-правових норм про відповідальність за співучасть у вчиненні умисного вбивства, їх відповідності правилам законотворчої техніки, для аналізу обєктивних і субєктивних ознак складу умисного убивства, вчиненого в співучасті (підрозділи 3.1, 3.2).«Історичний розвиток норм про співучасть у вчиненні умисного вбивства у кримінальному праві» простежено процес виникнення, формування й розвитку норм, якими передбачено кримінальну відповідальність за співучасть у вчиненні умисного вбивства у вітчизняному кримінальному праві. «Особливості кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні умисного вбивства за законодавством зарубіжних країн» присвячено виявленню особливостей й аналізу норм про співучасть у вчиненні вбивства за законодавством Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Обєднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії, окремих штатів Обєднаних штатів Америки та Франції. Порівняльно-правовий аналіз виявив, що: 1) особливості відповідальності за вчинення умисного вбивства у співучасті відображено в кримінальному праві країн як англосаксонської, так і романо-германської систем права; 2) практика та доктрина зарубіжного кримінального права, спираючись на акцесорну природу співучасті, визнають, що відповідальність співучасників визначається відповідальністю виконавця, а всі обставини, які становлять основу злочинного діяння та надають йому ознак кваліфікованих видів складу злочину, зберігають своє значення і для співучасників. Обґрунтовується позиція, що співучасть у вбивстві слід розглядати з погляду на склад співучасті у злочині, яке містить усі обєктивні й субєктивні ознаки, притаманні складу вбивства, яке вчиняється у співучасті. Основну увагу приділено: 1) спільній участі у вчиненні злочину двох або більше осіб як ознаки, яка повинна розглядатися в якості обєктивної сторони (складової) співучасті у вбивстві; 2) спільному й умисному характеру діяльності співучасників в якості субєктивної сторони (складової) співучасті; 3) спільності з позиції розвитку та прояву причинного звязку - у межах обєктивної сторони, і спільності з позиції психічної єдності - у межах субєктивної сторони співучасті у вбивстві.Ураховуючи вказане у законі поняття співучасті і вбивства, сформульовано визначення поняття співучасті у вбивстві як умисна спільна участь двох або більше осіб в умисному спричиненні смерті іншій людині.