Національні інтереси України стосовно Організації Північноатлантичного договору, підписання Хартії про особливе партнерство. Співробітництво у Програмі "Партнерство заради миру", Раді євроатлантичного партнерства та у реформуванні оборонної сфери України.
Аннотация к работе
СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З НАТОСтосунки України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) почали розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності в рамках багатостороннього форуму для консультацій i співробітництва з політичних питань та питань безпеки, яким є Рада євроатлантичного партнерства (до 30 травня 1997 року - РПАС), більш індивідуалізованого партнерства у сфері оборони, військового співробітництва та операцій на підтримання миру - Програми «Партнерство заради миру» (з травня 1997 року здійснюється під егідою РЄАП), а також відносин особливого партнерства Україна-НАТО у форматі «19 1» (до середини 1998 року «16 1»), формалізованих в Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Це включає участь України в операціях, в т.ч. миротворчих, в кожному конкретному випадку, на основі мандату Ради Безпеки ООН, або ОБСЄ, а також, у разі залучення до таких операцій Багатонаціональних Обєднаних оперативних сил (БООС), участь у них України на початковому етапі. У Хартії передбачено створення практичних механізмів двостороннього співробітництва Україна-НАТО, зокрема: Комісія Україна-НАТО (регулярні засідання на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони, глав держав у форматі «19 1»); спільні засідання з відповідними Комітетами НАТО у форматі «19 1»; спільні робочі групи; взаємні візити високого рівня та обмін експертами; кризовий консультативний механізм для проведення спільних консультацій у випадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. 6 травня 1996 року від імені Уряду України були підписані важливі угоди в рамках ПЗМ, за якими регулюється статус військовослужбовців Збройних Сил України при перебуванні на навчаннях та інших заходах на території держав-членів НАТО або країн-партнерів i, навпаки, військовослужбовців інших держав, які беруть участь у навчаннях на території України, - «Угода між державами, які є сторонами Північноатлантичного договору, та іншими державами, які беруть участь у Партнерстві заради миру, щодо статусу їхніх збройних сил» (Угода СОФА), а також Додатковий протокол до цієї Угоди (ратифіковані Верховною Радою України 2 березня 2000 року). Для сприяння розвитку практичного співробітництва між Україною i НАТО, налагодження звязків міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України з відповідними структурами НАТО, забезпечення проведення візитів представників НАТО в Україну, розповсюдження обєктивної інформації про діяльність НАТО в 1997 році в Києві відкрито Центр інформації i документації НАТО в Україні, а в 1999 році засновано Офіс звязку НАТО в Україні (на основі Меморандумів про взаєморозуміння між Урядом України та НАТО, підписаних відповідно у травні 1997 р. та грудні 1998 р.).