Вивчення, узагальнення та оцінка досвіду виходу з фінансово-економічної кризи за допомогою інструментарію МВФ таких країн, як Іспанія і Греція. Підвищення ефективності управління ризиками у сфері державного боргу в умовах кредитної підтримки від МВФ.
Аннотация к работе
СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА МВФ ЯК ФАКТОР МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇСоціально-економічна й фінансова нестабільність в Україні, викликана у 2014 р. військовою агресією на Сході України та анексією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, погіршила стан державних фінансів, значно поглибила проблеми з управлінням державним боргом та його обслуговуванням, які необхідно терміново розвязувати. Як показує досвід (Азійська криза 1997 р., Російська криза 1998 р., Аргентинська криза 2001 р. та світова фінансово-економічна криза 2007 р.), недостатня увага до проблеми управління державним боргом в умовах загострення фінансово-економічної кризи може призвести до дестабілізації внутрішнього фінансового ринку країни й навіть до дефолту. Це істотно ускладнює розроблення ефективної боргової стратегії в Україні, може завадити адекватній оцінці боргових ризиків, призвести до дестабілізації національної фінансової системи, знизити рівень довіри до держави як суверенного позичальника та збільшити ймовірність дефолту. Як видно, за 2014 р. обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився з 584, 4 млрд грн (40, 2 % ВВП) до 1100, 8 млрд грн (70, 7 % ВВП), перевищивши граничний рівень індикатора боргової безпеки держави (60 % ВВП), а державного боргу - з 480, 2 млрд грн (33, 0 % ВВП) до 947, 0 млрд грн (60, 4 % ВВП) [1]. Для поліпшення ситуації у сфері управління державним боргом нашій державі необхідно й надалі тісно співпрацювати з МВФ, а також проводити консультації з власниками українського суверенного боргу стосовно можливості його реструктуризації з метою забезпечення прийнятного рівня боргового навантаження в середньостроковій перспективі.