Співробітництво України і Ради Європи у сфері реформування історичної освіти у 1995-2005 рр. - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОфіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Кульчицький Станіслав Владиславович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України 20-30-х рр. Захист відбудеться "15 "вересня 2010 р. о "1300 "годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м. На підставі аналізу діяльності спільних семінарів визначено рівень застосування рекомендацій Ради Європи щодо реформування середньої освіти в Україні, а також їх відображення у Державному стандарті базової і повної середньої освіти та програмах з історії для 12-річної школи. Встановлено, що співробітництво України і Ради Європи в сфері історичної освіти сприяло збалансуванню різних вимірів історії у навчальній програмі та вдосконаленню змісту підручників з історії в Україні.Актуальність теми дослідження обумовлена процесом реформування змісту шкільної історичної освіти, що здійснюється в Україні у рамках гармонізації її освітньої системи з європейськими стандартами. Важливий аспект актуальності теми полягає також у необхідності розробки стратегії розвитку освіти в Україні з урахуванням її приєднання до Болонського процесу у 2005 р. Обрана тема є частиною наукових досліджень, які виконуються кафедрою історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара в рамках теми "Історія Наддніпрянської України: етнонаціональні, етносоціальні та етнокультурні процеси" та в контексті держбюджетної науково-дослідної теми № 1-185-09 кафедри історії України та НДЛ компютерних технологій в історичних дослідженнях історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара "Теоретичні проблеми інтелектуальної історії України XVI - XX століть" (номер державної реєстрації № 0109U000130). Досягнення мети дослідження передбачає вирішення наступних завдань: освіта шкільний реформування Використання зазначеного наукового інструментарію, разом з системним та аксіологічним підходами, дозволило розкрити сутність співпраці України і Ради Європи з питань викладання історії, визначити етапи її розвитку та дати оцінку її практичної значущості для України.Разом з тим, окремі аспекти цієї теми були розглянуті вітчизняними та зарубіжними науковцями у дослідженнях, присвячених розвитку історичної науки в Україні, окремим проблемам перебудови історичної освіти, соціально-економічному та політичному розвитку українського суспільства, політиці європейської інтеграції України, її відносинам з Радою Європи, діяльності Ради Європи в освітній сфері. До них належить вплив соціально-політичної ситуації в Україні на взаємини з Радою Європи у реформуванні освіти, сутність співробітництва України і Ради Європи у галузі викладання історії та основні етапи його становлення, діяльність України у рамках регіональної та двосторонньої співпраці з питань вдосконалення шкільної історичної освіти, реалізація досвіду співпраці під час укладання програм з історії для 12-річної школи та у процесі створення підручників з історії. Для всебічного і повного висвітлення теми дослідження неможливо оминути джерела, що стосуються розвитку середньої освіти в Україні (Конституція України, закони України "Про освіту" і "Про загальну середню освіту", підзаконні акти, що регулюють різні питання організації освітньої діяльності; соціологічні дослідження та інформаційні довідки щодо стану середньої освіти) і зовнішньополітичної діяльності нашої держави, а особливо нормативного забезпечення європейської інтеграції (Постанова Верховної Ради України "Про Основні напрями зовнішньої політики України", укази президента України "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" та "Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу" тощо). Другий розділ - "Співробітництво України і Ради Європи з питань історичної освіти у контексті політики європейської інтеграції" - включає три підрозділи, у яких розкрито мету, завдання і сутність діяльності Ради Європи у сфері викладання історії, охарактеризовано участь України у відповідних проектах Ради Європи на тлі здійснення політики європейської інтеграції, а також висвітлено діяльність України у межах регіональних та двосторонніх ініціатив щодо реалізації завдань історичної освіти. У підрозділі 2.2 - "Європейська інтеграція України та участь у програмах Ради Європи, спрямованих на вдосконалення викладання історії" - висвітлено процес співпраці України і Ради Європи у сфері викладання історії у контексті їх політичної взаємодії.

Основний зміст дисертації