Поняття роздільного і спільного майна подружжя та його перелік, визначений законодавством. Проблеми правового забезпечення спільної сумісної власності подружжя. Інститут заповіту подружжя, механізм переходу права власності на частку у спільному майні.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «юридична академія України імені Ярослава Мудрого»Серед таких загальноправових проблем важливе значення має зясування сутності поняття “спільна власність подружжя”. Незалежно від наявності шлюбу, кожен з подружжя може мати майно, яке належить на правах власності йому особисто.Роздільним майном вважається майно, придбане кожним із подружжя до вступу в шлюб, а також майно, отримане одним із подружжя під час шлюбу, але в порядку спадкування чи дарування. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). 3 цієї статті, яка встановлює, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності обох з подружжя. 61 СК, якою передбачено, що доходи, одержані одним із подружжя і внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу, є обєктом права спільної сумісної власності обох з подружжя. 62 СК України, якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу суттєво збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових витрат або витрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду обєктом права спільної сумісної власності подружжя.За Цивільним кодексом України подружжя має право скласти спільний заповіт лише щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Це, відповідно, підкріплюється тим, що після смерті одного з подружжя його частка у праві спільної сумісної власності переходить до того з подружжя, який його пережив. Для цього необхідно, щоб той із подружжя, хто залишився живим, звернувся до нотаріуса для накладення ним заборони відчуження майна, що є предметом заповіту подружжя. 1243 ЦК України, а саме, видати дружині свідоцтво про право на спадщину на частку у спільному майні після смерті її чоловіка та свідоцтво про право власності дружині на її частку у цьому майні і накласти заборону відчуження майна, на яке подружжя зробило спільний заповіт. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, однак у цьому разі заповіт має бути прочитаний вголос заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед підписом.Підсумовуючи вищенаведене, відзначимо, що режим спільності майна подружжя означає, що: майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя. Це стосується, зокрема, питань роздільного майна подружжя, яке не може бути предметом заповіту подружжя, а окремий заповіт щодо цього майна вже є нікчемним, впливу наслідків визнання шлюбу недійсним на долю такого заповіту, а також чинності заповіту подружжя, у випадку розірвання шлюбу.
План
План
Вступ
1. Спільна сумісна власність подружжя: проблеми правового забезпечення
2. Інститут заповіту подружжя: проблеми застосування в Україні