Спільні архетипові уявлення про світовий центр у міфології різних народів: варіювання кроскультурних мотивів у вибраній поезії членів нью-йоркської групи - Статья
Модель світового центру на прикладі міфів, використаних у ліриці Віри Вовк і Патриції Килини. Розгляд світового дерева, символів каменю, води, змії. Порівняльний аналіз світових моделей в українській, бразильській, германській, кельтській міфологіях.
Аннотация к работе
Науково-дослідний інститут українознавства МОН України Спільні архетипові уявлення про світовий центр у міфології різних народів: варіювання кроскультурних мотивів у вибраній поезії членів нью-йоркської групи Смольницька О.О. Досліджено модель світового центру на прикладі міфів, використаних у вибраній ліриці переважно Віри Вовк і Патриції Килини. Розглянуто світове дерево, символи каменю, води, змії тощо. Світовий центр конкретизується у символі Алатиря. Спільність архетипових мотивів, символів, міфологем тощо у міфології різних народів як ознака індоєвропейської спадщини являє собою інтерес не лише для юнґіанського аналізу (оскільки цю закономірність помітив К. Ґ. Юнґ), але й для застосування інших принципів дослідження. У цьому аспекті перспективне дослідження поезії Нью-Йоркської групи (далі, за О. Астаф’євим, скорочено НЙГ), оскільки ці тексти базовані на міфі та інших первісних поняттях, причому переосмислених. Наприклад, якщо ієротопія у В. Вовк уже аналізувалася [23], то конкретизації з українською міфологією (Алатир) ще не було здійснено. Вербальна творчість В. Вовк (автонім Селянська) і Патриції Килини (автонім Патриція Нелл Воррен, компаративний аналіз лірики обох поетес: [20]) виразно візуальна (адже перша письменниця ще й художниця - авторка численних витинанок: їхній принцип нагадує мандалу [7, с.91], чиї особливості буде розкрито далі).