Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра галузевої психології та психології управління Спілкування як чинник формування особистості (курсова робота) Науковий керівник: Зеленін В.В. Київ - 2009 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ПРО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ 1.1 Функції та форми спілкування, його структура 1.2 Види та засоби спілкування 1.3 Особливості формування комунікативних навичок у юнацькому віці Висновки до I розділу РОЗДІЛ II ДОСЛІДЖЕННЯ СПЕЦИФІКИ ВИЯВУ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ 2.1 Методи організації дослідження комунікативних навичок 2.2 Аналіз отриманих результатів діагностики 2.3 Практичні рекомендації щодо розвитку комунікативних навичок Висновки до II розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Актуальність дослідження. Процес формування людини визначається діалектичною єдністю обєктивного і субєктивного, спадкового і соціального, матеріального і духовного, цілеспрямованого і стихійного, позитивного і негативного. Проблема формування особистості, впливу різних чинників у цьому процесі, співвідношення понять, за допомогою яких аналізується це явище, не нова. Людина набуває людських рис, формується як особистість шляхом включення в діяльність, суспільні відносини, через привласнення накопиченого попередніми поколіннями досвіду, спілкування з сучасниками, самовдосконалення. У 1969 році американський психолог Д. Делс нарахував 96 визначень поняття “спілкування”. При цьому, одні автори вважають, що спілкування та діяльність - дві рівнозначні категорії людського буття, другі - що спілкування є однією із сторін діяльності, і, нарешті, треті - що спілкування є особливим видом діяльності. Загалом, спілкування розглядається як складний, багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, що породжується потребою спільної діяльності і який містить у собі обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприймання і розуміння іншої людини. Міжособистісне спілкування становить собою персоніфіковану форму суспільних відносин. Метою спілкування є планування і координація спільної діяльності індивіда або суспільства в цілому, тобто воно обслуговує іншу, некомунікативну діяльність. Це пов’язано насамперед з розвитком соціальної психології й підсиленням її впливу на всю систему психологічних наук. Дослідження в цій царині ведуть свою історію від В.М. Бехтерєва, В.М. Мясищева, Б.Г. Ананьєва до Г.М. Андреєвої, О.О. Бодальова, П.П. Петровської, Т.С. Яценко та інших психологів, котрі вивчають проблеми спілкування сьогодні. До того ж люди не просто спілкуються в ході виконання ними певних функцій, але вони завжди спілкуються під час відповідної діяльності. Іншими словами, спілкування доцільно розглядати в двох планах: як аспект спільної діяльності і як її продукт (В. Слободчиков, Є. Ісаєв). Функціонально-рольове (офіційне, формальне) спілкування передбачає зв’язки між його учасниками, які виконують певні соціальні ролі в часових відрізках різної тривалості. Б.Ф. Ломов, наприклад, виокремлює у спілкуванні три функції: інформаційно-комунікативну (будь-який обмін інформацією), регуляційно-комунікативну (регуляція поведінки й регуляція спільної діяльності у процесі взаємодії) і афективно-комунікативну (регуляція емоційної сфери людини). За даними Орбан-Лембрик Л.Е, що подані у підручнику «Соціальна психологія особистості і спілкування» розглянемо деякі з них, які на думку авторів книги мають науково-практичний інтерес. І.С. Кон визначає юність у межах 14-18 років, зазначаючи при цьому, що перехід від дитинства до дорослості звичайно поділяють на два етапи: підлітковий вік (отроцтво) та юність (ранню і пізню). Доречним буде використання діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні за М. Снайдером. Групі пропонується завдання підготувати монолог на тему за вибором, але яка є достатньо легкою для них: «Мій улюблений музичний твір», «Моя улюблена книга, письменник, поет», «Улюблений фільм».