Проблема спілкування школярів. Характеристика досліджень зарубіжних психологів про проблему спілкування. Аналіз психологічних особливостей спілкування у віковій та педагогічний психології. Рекомендації з особливостей спілкування учнів молодшого віку.
Аннотация к работе
З психологічної точки зору, необхідною умовою організації активного дидактичного спілкування на рівні є забезпечення атмосфери довіри і взаєморозуміння, максимальне зниження стану тривожності у дітей, що забезпечується демократичним стилем спілкування, позитивною, оптимістичною установкою вчителя щодо учнів; навчального процесу в цілому і учнів до вчителя; взаємною гуманістичною спрямованістю, особистісною орієнтацією спілкування. Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо тривалий час, натомість спілкуванню людина не навчається цілеспрямовано ніколи й ніде. Основні положення вченого щодо спілкування та його ролі в розвитку психіки можна сформулювати так: спілкування, взаємодія в ранньому онтогенезі змінюють структуру психічних процесів. Матеріальне у спілкуванні визначає ідеальне (психічне): мету, мотиви, плани, програми, а також думки, почуття, засоби, прагнення, психічний стан учасників спілкування.Спілкування як проблема психології вивчалась багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими. Проблема спілкування як взаємодії вчителя і учнів інтенсивно і плідно розвивається в працях А.А. Акцентуючи увагу на змістовій взаємодії вчителя і учнів - так званому дидактичному спілкування, - зазначимо, що над деякими аспектами цієї проблеми працювали Е. Удосконалення системи взаємодії вчителя з учнями на уроках сьогодні сприймається як істотний резерв поліпшення якості шкільного навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхніх пізнавальних інтересів.