Роль та значення Спілки безвірників як засобу масової атеїзації населення в умовах реалізації антирелігійної пропаганди. Аналіз державно-партійних акцентів та пріоритетів щодо релігійної політики, також маркування особливостей змісту та форм діяльності.
Аннотация к работе
Ніжинський державний університет імені Миколи ГоголяАналіз державно-партійних акцентів та пріоритетів щодо релігійної політики, а також маркування особливостей змісту та форм діяльності безвірницького товариства дають підстави визначити хронологічні межі існування та виділити основні періоди у діяльності Спілки безвірників. The attention is paid on factors of amplitude changes in the nature of church-state relations during the period of 19201940, which allows us to trace connection among processes of the Soviet totalitarian state formation with organizational, structural andfunctional changes, which the Atheists’ League experienced during its existence. Одним із складних питань для церкви та віруючих у посттоталітарному суспільстві продовжує залишатися проблема взаємин з державою, що свідчить про нагальну необхідність створення більш дієвої концепції державно-церковних відносин та адекватного розуміння потужного релігійного фактору у побудові демократичної правової держави та становленні громадянського суспільства. Задля успіху практичної реалізації окреслених завдань і, завершуючи організаційне та структурне оформлення механізму регулювання державно-церковних відносин, з ініціативи партійних органів була створена структура, що ззовні мала б нагадувати громадську організацію, але насправді стала відділком великої пропагандистської машини й одним із головних реалізаторів більшовицької антирелігійної політики на місцях - Спілка безвірників України (далі - СБ України). У матеріалах вищезазначеного засідання Оргбюро підкреслювалося: «Ураховуючи досвід організації та роботи Спілки безвірників СРСР, вважати доцільним організацію в Україні Всеукраїнського антирелігійного товариства «Безвірник», що відрізняється від Спілки безвірників СРСР більш чітко вираженим освітнім характером своєї роботи й більшою централізацією організаційної будови та керівництва» [9].