Генезис поняття "інформаційна цивілізація", її структура і зміст. Становлення, розвиток теоретичного рівня знання як передумова і умова функціонування інформаційних цивілізацій. Міждисциплінарний синтез вчення про зміст сучасної інформаційної цивілізації.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. СОЦІОТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇРобота виконана в Одеській національній академії звязку ім. Науковий керівник доктор філософських наук, професор Пунченко Олег Петрович, Одеська національна академія звязку ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Івакін Олексій Аркадійович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри філософії; Захист відбудеться "26" червня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.Сучасний етап суспільного розвитку характеризується не просто інтенсифікацією змін в усіх сферах соціокультурного буття людства, а радикальними його переорієнтаціями, обумовленими переходом до якісно нового ступеню в його розвитку - інформаційного суспільства. Аналіз наукових досліджень, що стосується різних аспектів вивчення суспільної системи інформаційного типу, показує високий ступінь актуальності даної проблематики, різноманіття її опрацьовувань - від виявлення особливостей інформаційних процесів у соціумі до обгрунтувань цілісної концепції сучасної еволюційної трансформації цивілізації з урахуванням глобальних змін. Але якими б різноманітними не були напрями досліджень, підходи до вивчення вказаної проблеми, домінує латентна тенденція визнання інформаційного критерію (способу виробництва, трансляції, застосування, відтворення, збереження інформації та управління інформаційними процесами в суспільстві) як системотвірного принципу. дослідити такі методи обробки інформації, як інтеграція і спрощення, мінімізація, згортання, кодування, символізація. Новий ракурс соціально-філософського аналізу інформаційних цивілізацій дав можливість класифікувати їх, виходячи із особливостей інформаційного виробництва, на три основні інформаційні цивілізації - інформаційна цивілізація епохи становлення теоретичного знання, що зробила стрибок від буденного рівня пізнання до науково-теоретичного; індустріальна інформаційна цивілізація, що повязана зі становленням індустріального суспільства, стрімким розвитком третьої гілки в системі науки - технічного знання, перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства; сучасна інформаційно-компютерна цивілізація, що досліджує природу, суть та інфраструктуру самої інформації.Перший розділ «Інформаційні цивілізації в структурі суспільного прогресу, їх класифікація» розкриває ситуацію становлення і розвитку інформаційного виробництва як основного критерію розмежування інформаційних цивілізацій. На основі узагальнення історично заявленої інтелектуальної традиції дається екскплікація поняття цивілізація, яка визначається як стійка системна організація громадського життя, що включає в себе технологічну основу суспільства, його соціально-економічний, політичний розвиток і культуру в їх соціальній цілісності, що відрізняється докорінним чином від локальних і замкнених кровноспоріднених і традиційно-етнічних форм людських спільностей. Зі становленням теоретичного рівня пізнання виникає новий рівень розроблення інформації і роботи з нею. Аналіз розвитку інформації дозволив виділити в історії людства три інформаційних цивілізацій. Специфіка розгортання інформаційного виробництва в епоху індустріальної цивілізації до ХХ століття і впровадження його в практику розглядається в зрізі розвитку інформації, повязаної зі становленням капіталізму, на якому бурхливе виробництво інформації призвело суспільство до його індустріальної фази розвитку і соціальні революції цього періоду не дали своєї негативної дії на прогресивне зростання науково-технічного прогресу.Це формує стійкий для людства тип суспільних відносин, що генералізує прогресивний розвиток її загальної маси матеріального і духовного виробництва на основі постійного розвитку регіональних мас і сприяє експоненціальному зростанню інформаційно-інтелектуальних систем, що є ядром інформатизації всіх сфер діяльності суспільства. Запропоноване розуміння категорії соціальної філософії «інформаційна цивілізація» дозволяє досліджувати зростання інтелектуально-інформаційних систем на всіх етапах людської діяльності і в різних регіонах соціального світу. Інформаційні цивілізації Стародавнього Сходу, Європи, американського континенту до завоювання його конкістадорами, мали багато загального, але, якщо східні і європейські цивілізації залишили нам велику теоретичну спадщину (інформацію), то американські цивілізації доколумбового періоду залишили, перш за все, зразки матеріальної культури, але це дає нам право стверджувати, що процес виробництва інформації і його реалізація були високими.