Змістово-інформаційні і структурно-композиційні особливості моделювання інформаційних та аналітичних жанрів. Особливості варіативних моделей фреймового конструювання інформаційних фрагментів. Прагматико-аксіологічні параметри дискурсу преси Іспанії.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРоботу виконано на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник дискурс преса аксіологічний когнітивний кандидат філологічних наук, доцент Шевкун Елеонора Володимирівна, доцент кафедри іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Для сучасних лінгвістичних досліджень є характерною посилена увага до явищ і процесів глобальної комунікативної взаємодії, спричинена бурхливим розвитком і поширенням інформаційних технологій, численних високотехнологічних носіїв інформації й вагомістю засобів масової інформації, які не лише слугують джерелом інформування, але й здійснюють регулятивний вплив на формування громадської думки та масової свідомості. Учених цікавлять: функціонально-стилістичні аспекти публіцистичного стилю (Л.В.Артемова, Л.Ю.Балясна, Н.О.Бойченко, А.М.Васильєва, А.П.Коваль, Г.Я.Солганік, А.Ф.Пінчук, Е.Т.Бланко Ласаро, Ф.Ласаро Карретер); структурно-семантичні процеси моделювання газетного тексту (Я.О.Конопацька, О.К.Мелещенко, М.Д.Феллер, І.Алонсо, У.Е.Гемсон); жанрова специфіка (М.П.Подолян, О.Гонсалес Ернандес); комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення (М.В.Бутиріна, О.Г.Волков, А.Б.Козловська, С.П.Коновець, В.Л.Наер, Н.М.Попова, І.В.Стецула, Х.Каррідо Медіна); аргументаційні механізми впливу (О.В.Дмитрук, Л.Г.Кайда, В.І.Охріменко, Г.Г.Почепцов, Д.Уолтон, І.Айала); когнітивно-лінгвістичні аспекти концептуалізації (О.В.Дудоладова, А.П.Мартинюк, Я.В.Прихода, А.О.Худолій); стереотипи породження та сприйняття журналістського твору (Л.В.Завгородня, Х.Естейноу, Х.С.Суарес Вільєгас); дискурсна специфіка й архітектоніка (Л.С.Павлюк, К.С.Серажим, Т.А. ван Дейк). Актуальність роботи зумовлено спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень масової комунікації на вивчення соціопрагматичних і лінгвокогнітивних механізмів моделювання ситуацій макросоціальної взаємодії, засобів ментальної репрезентації реальності в процесах дискурсотворення; і повязано з визначенням критеріїв відбору інформаційних патернів окреслення обєктів / подій, які перебувають у прагматичному фокусі сучасного ДП Іспанії. Поставлена мета передбачає вирішення конкретних завдань: надати визначення ДП і встановити прагматико-аксіологічні параметри сучасного ДП Іспанії розглянути інформацію як основний когнітивний складник сучасного ДП Іспанії і виявити лінгвокогнітивні способи генерації нової інформації окреслити змістово-інформаційні і структурно-композиційні особливості моделювання інформаційних та аналітичних жанрів зясувати особливості варіативних моделей фреймового конструювання інформаційних фрагментів розкрити лінгвокогнітивні механізми семіотизації смислового поля сучасного ДП Іспанії через взаємодію праксисної евалюації, концептуалізації та аксіологізації виявити динаміку концептуалізації сучасного ДП Іспанії Дескриптивний метод слугував для встановлення формальних і функціональних характеристик сучасного ДП Іспанії; метод логічного аналізу використано для проекції когнітивних універсалій номінації, предикації, модальності, дейксису, ментальних моделей та фреймових комплексів у сферу аналізу дискурсу; концептуальний аналіз - для виявлення механізмів праксисної евалюації, аксіологізації та концептуалізації дискурсивно означених референтних ситуацій соціально спрямованої дії; контекстно-ситуативний аналіз і прийоми інтерпретації тексту - для конкретизації і витлумачення досліджуваних мовних одиниць.Урахування особливостей масової комунікації зумовлює особливий спосіб представлення соціальної практики у нормативно закріпленому “жанровому форматі” (В.І.Карасик) суспільних інституцій: 1) змістовно-концептуальне структурування актуальної інформації та аналітико-прогностичне бачення явищ / подій навколишньої дійсності гіпотетичним адресантом ДП неповинно суперечити позиціям групи, представником якої він є як продуцент колективного дискурсу: журналістський текст як результат свідомо когнітивної обробки реальної дійсності адресантом ДП має бути узгодженим і конформним щодо ідеології групи, редакційної колегії друкованого органу зокрема; 2) адресат ДП виявляється імпліцитним (передбачуваним і прогнозованим адресантом), що пояснюється специфікою сфери масової комунікації та характером рольових відносин між її учасниками: спілкування опосередковане, сприйняття інформації відкладене у часі, що виключає будь-який безпосередній контакт.