Виникнення та становлення соціології як самостійної науки. Вчення Г. Спенсера про соціальні інститути. Основні соціологічні концепції, їх представники. Соціально-психологічні механізми соціалізації. Сім"я як соціальний інститут і мала соціальна група.
Аннотация к работе
Соціологія як наука та навчальна дисциплінаВизначення соціології
Соціологія (від лат. societas - "суспільство" та грец. ????? - "вчення", "знання", "наука") - наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.
Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Соціологія - наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину - творця цих спільнот і головного субєкта історичного розвитку.
О. Конт: соціологія - це позитивні знання про суспільство М. Ковалевський: соціологія - наука про порядок і прогрес людських суспільств М. Вебер: соціологія намагається розтлумачити, зрозуміти соціальну дію. Соціологія вивчає соціальну поведінку - внутрішню і зовнішню позицію людини, що орієнтована на вчинок чи утримання від такого. Поведінка є соціальною, якщо вона в певний спосіб співвідноситься з поведінкою інших індивідів.
П. Сорокін: соціологія - наука, яка вивчає найзагальніші властивості суспільних явищ - явища взаємодії людей один з одним, з одного боку, і явища, що виникають з цього процесу взаємодії, з іншого.
Е. Гідденс: соціологія - наука "про нас самих - людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства, що відрізняються від нашого у часі і просторі".
Соціально-економічні і науково-теоретичні передумови виникнення соціології: - розвиток капіталізму, формування ринкових відносин потребувало якісно нових знань про суспільні відносини, взаємодію суспільства і людини.
- досягнення у сфері природознавства (відкриття в математиці, астрономії, фізиці, механіці). Соціологія конструювалася за зразком точних і природничих наук, адаптувала до своїх потреб основні їх методи пізнання дійсності (спостереження, експеримент та ін.), підпорядковувала свої пошуки їхнім законам (обєктивність, вірогідність, доказовість, точність).
- ідейні передумови визрівання соціології - були консерватизм і лібералізм, утопічний соціалізм, Просвітництво (наприклад, Шарль Луї Монтескє розглядав розвиток суспільства через призму впливу на нього природних факторів (географічного середовища, клімату, чисельності населення).
- емпіричні дослідження, у яких використовувались методи, засоби соціальної статистики (господарські та демографічні переписи, масові статистичні опитування) прискорили виникнення соціології.
Обєкт та предмет соціології
Обєктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Обєктом дослідження у соціології виступає проблемна ситуація, сфокусована на конкретному соціальному явищі, процесі, сфері соціального життя обєктом соціології є: суспільство (глобальне світове співтовариство, національне співтовариство); соціальні спільноти - сукупності індивідів, що реально існують, характеризуються відносною цілісністю і придатні для емпіричної фіксації (класи, конфесії, професійні, вікові групи тощо); людина як творець соціальних спільнот і субєкт соціальних процесів; соціальні інститути - сталі форми організації спільної діяльності людей, механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.
Предмет дослідження формулює дослідник, який виділяє певні сторони обєкта і вивчає їх, враховуючи або не враховуючи вплив інших, не виділених ним сторін. Кожному обєкту дослідження може відповідати декілька предметів дослідження. Предмет і обєкт соціології не тотожні. Обєктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий обєкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження.
Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини обєкта дослідження.
Структура соціологічного знання: загальні соціологічні теорії - відображають визначальні тенденції становлення й функціонування соціальних спільнот, роль і місце у цих процесах людини як істоти соціальної;
спеціальні соціологічні теорії - досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основні характеристики людини соціальної (соціологія особистості, соціологія сімї, соціологія молоді, соціологія міста, соціологія села, соціологія класу, стану, соціологія нації);
галузеві соціологічні теорії - розкривають механізми життєдіяльності і функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини (соціологія культури, соціологія політики, соціологія праці і управління, соціологія дозвілля, соціологія виховання, соціологія освіти, соціологія конфлікту, соціологія соціальних відхилень);
емпіричні соціологічні дослідження - скеровані на зясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Усі компоненти соціологічного знання тісно повязані
План
Содержание
Визначення соціології
Обєкт та предмет соціології
Виникнення та становлення соціології як самостійної науки
Вчення Г. Спенсера про соціальні інститути
Соціальний позитивізм. Соціальний дарвінізм
Географічний напрямок. Шарль Луї де Монтескє
Соціологічна концепція марксизму
Критика марксизму К. Поппером
Класична соціологія
Ідея солідарності в Е. Дюркгейма
Вчення Дюркгейма про аномію
Погляди Дюркгейма на релігію
Погляди Е. Дюркгейма на самогубство
Погляди Е. Дюркгейма на самогубство
Соціологічні погляди М. Вебера (1864-1920)
Соціологія релігії М. Вебера
Соціологічні погляди Г. Зіммеля (1858-1918)
Концепція соціальної диференціації
Вчення Зіммеля про соціації
"Філософія грошей" Г. Зіммеля
Соціологія конфлікту Г. Зіммеля
Ф. Тьонніс про гемайншафт і гезельшафт
Класики про людину в суспільстві
Соціальна структура суспільства
Характеристика соціальних ролей
Рольовий конфлікт
Маргінали та маргіналізація мови існування суспільства
Соціологія особистості
Соціалізація особистості
Соціально-психологічні механізми соціалізації
Соціальна типологія особистості. Метод пізнання узагальнених характеристик
Соціологія сімї
Сімя як соціальний інститут і мала соціальна група
Система категорій соціологічного вивчення сімї
Визначальним у структурі сімї є тип подружжя
Тенденції розвитку сучасної сімї
Гендерні відносини в сімї
Стать і гендер
Концепція гендерного порядку
Гендерні лінзи культури
Соціологія релігії
Соціологічний підхід у вивченні релігії. Основні елементи релігії
Релігійні організації у християнстві
Класифікація релігій
Функції релігії
Тенденції розвитку сучасної релігії
Релігійна ситуація в Україні
Релігійність в Україні в європейському контексті
Соціологія девіантної поведінки
Поняття девіантної поведінки
Поняття делінквентної поведінки
Причини девіантної поведінки
Причини делінквентної поведінки
Вплив реклами на молодіжну девіацію
Молодіжна девіація
Теорії пояснення девіантної поведінки і злочинності
Соціологічні теорії макрорівня
Соціальний контроль за девіацією
Організація та проведення соціологічних досліджень
Програма соціологічного дослідження. Методологічна частина