Соціологія туризму - Курс лекций

Модуль 1 Тема 1. Соціологія туризму як наукова дисципліна, її виникнення та розвиток 1.1 Визначення соціології туризму соціологія туризм людина Соціологія туризму як наукова галузь ще досить молода і перебуває в стадії становлення. Відбувається процес визначення, оформлення і уточнення змісту основних сутнісних ознак і характеристик, понятійно-категорійного арсеналу, що описує цю галузь соціологічних знань. Так, у російській туризмології соціологія туризму розуміється як течія у прикладній соціології, повязана з дослідженням соціальних аспектів розвитку туристичної діяльності із застосуванням соціологічних методів та процедур. Вона орієнтована на вивчення факторів розвитку туризму, територіальних, сезонних, видових туристичних потоків, аналіз соціально-демографічних та інших характеристик туристів. Одним із важливих напрямків соціології туризму є виявлення туристичних мотивів (масових та в різних соціальних групах), а також розбіжності, які існують між туристичними потребами та перевагами і реальними можливостями отримання товарів і послуг, що надає індустрія туризму. Так, відомий російський дослідник туризму В.О. Квартальнов ставить під сумнів існування окремої галузі соціології туризму. Хоча жоден із створених підходів до туризму не розвивався за власним, унікальним поєднанням теорій і методів, зростає кількість дослідників, які хотіли б розглядати туризм як визнану галузь, що вимагає соціологічного розуміння та трактування. Загальна думка зводиться, ймовірно, до того, що туризм не може розглядатись ізольовано. Оскільки проблематично сформулювати, якою повинна бути окрема його галузь, зображення в загальних рисах позицій, не обовязково окремішньо, може допомогти в тлумаченні цього питання. Як зазначають російські соціологи В.І. Добреньков та А.І. Кравченко, термін соціологія туризму застосовується на позначення прикладного розділу туризму, який вивчає за допомогою соціологічних методів тенденції та фактори розвитку туризму як соціального феномена (включаючи вплив суспільства, його соціальної структури на туризм та зворотний вплив туризму на соціальну стратифікацію суспільства, в тому числі й виникнення середнього класу, та масову культуру), а також прикладну галузь знання в складі соціології, орієнтовану на вирішення практичних питань в галузі туристичного бізнесу. В українській соціологічній літературі соціологія туризму розглядається як окрема нова галузь соціології, яка вивчає структуру, функціонування та розвиток туризму як суспільного явища в його звязку з соціальними, політичними, економічними та культурними сферами суспільства. Як бачимо, соціологія туризму репрезентує себе як галузева соціологічна теорія середнього рівня, яка притаманними їй соціологічними методами досліджує соціальний феномен туризму в сукупності його проявів: туристичної діяльності і поведінки, туристичних груп і організацій, соціальних систем і соціального інституту туризму. 1.2 Обєкт і предмет дослідження соціології туризму При визначенні обєкта і предмета соціології туризму необхідно керуватися вимогами і принципами, що склались у сучасній соціології. Адже правильний вибір предмета й обєкта дослідження для соціології має принципове значення, оскільки, з одного боку, він окреслює коло досліджуваних проблем, а з другого - є структуроутворюючим моментом, який визначає характеристики засобів та методів спостереження, теоретичну лінію знання і водночас методологічний статус дисципліни в цілому, її місце та роль у науковій системі. При визначенні обєкта соціології туризму слід виходити з того, що суспільство, як обєкт дослідження соціології, розглядається у двох аспектах. По-перше, як соціальний організм, що складається із взаємоповязаного комплексу соціальних утворень, тобто соціальних інститутів, соціальних спільнот, соціальних груп та індивідів. Кожен із компонентів цього комплексу є відносно самостійним субєктом суспільного життя, виконує певні функції і перебуває у взаємодії з іншими компонентами. Суспільство як велика соціальна система являє собою органічну спільність виробничих сил і виробничих відносин, соціальної, політичної, економічної і духовної сфер. Взаємодія різних соціальних груп людей, їхня діяльність у різних сферах суспільного життя - економічній, соціальній, політичній, духовній (або ідеологічній) - за визначальної ролі способу виробництва надає розвиткові тієї чи іншої суспільної спільноти характеру природничо-історичного процесу. Кожна із зазначених сфер суспільного життя виконує певні функції: економічна - функцію матеріального виробництва, соціальна-соціалізації, політична-соціального управління та контролю, ідеологічна - духовного продукування. В повній мірі ознака складності притаманна і сфері туризму, яка структурно належить до сфери духовного продукування і взаємодіє з економічною, соціальною та політичною сферами. Це означає, що, по-перше, усі соціальні явища та процеси в суспільстві розглядаються як системи, що мають внутрішню структуру; по-друге, вивчається процес їх функціонування та розвитку; по-тре