Аналіз економічних, політичних та наукових передумов виникнення соціології. Основні об"єкти дослідження прикладної та теоретичної соціології. Визначення основних ознак та стабілізуючих факторів суспільства. Етапи наукового визначення сутності культури.
Аннотация к работе
СоціологіяКоли із крахом феодалізму почався процес урбанізації, а нові форми управління почали приходити на зміну абсолютним монархіям, фундаментальні риси функціонування суспільств почали змінюватися. Змінилися форми праці (все більше людей працювали в промисловості, і все менше - у сільському господарстві), змінилися доходи (більше людей отримували зарплатню і стали субєктами ринкових відносин, а не жили на самозабезпеченні за рахунок власного натурального господарства), стали іншими умови життя (спосіб життя у місті відрізнявся від сільського), релігія, освіта, форми правління. Змінилася форма організації суспільства: якщо в феодальному суспільстві організація людей забезпечувалася тиском на них з боку влади, то у новому капіталістичному суспільстві вільним і незалежним людям стали необхідними конкретні знання про суспільство, розуміння своїх інтересів, причин та обставин, які спонукають людей вдаватися до певних вчинків. Соціологія народжувалася як наука про суспільство і його перетворення, а відтак важливою передумовою виникнення став розвиток науково-теоретичних знань. Людина, суспільство, культура, етнос та інші обєкти вивчаються не тільки соціологією, але й такими науковими дисциплінами, як історія, психологія, етнографія, культурологія та ін.Соціологія розглядає суспільство на трьох рівнях: o макрорівень - суспільство загалом, як цілісна система; Предмет науки і пізнання - частина обєктивної реальності, яка аналізується не загалом, а лише та її частина, яка визначається специфікою цієї науки. Огюст Конт Соціологія - це наука про фундаментальні закони розвитку суспільства - вищої реальності, яка підпорядковується лише природничим законам. Термін "суспільство" використовується в різних значеннях: від найширшого (соціальна форма руху матерії, людство в своєму історичному розвитку) через різні проміжні значення (античне суспільство, світське суспільство і т. д.) до найвужчого-різновид організації, обєднання. У філософії Нового часу уявлення про суспільство формувалися в межах теорії приватного права і суспільного договору, де зазначено, що виникнення держави і права є результатом свідомої угоди між людьми.Парсонс визначає суспільство як систему відносин між людьми, засновану на нормах і цінностях. Узагальнюючи соціологічні уявлення про суспільство, відомий вітчизняний соціолог Наталія Чернишстверджує, що суспільство є найзагальнішою системою взаємозвязків і взаємовідносин між людьми, соціальними групами, спільнотами та соціальними інститутами. Внутрішній каркас піраміди становлять соціальні взаємодії, взаємозвязки та соціальні відносини між індивідами та спільнотами, індивідами та суспільством, спільнотами та соціальними інститутами, спільнотами та суспільством. До цього типу віднесені класичні етнологічні визначення, найвідомішою з яких є визначення Едварда Тейлора : «Культура, або цивілізація, є складним цілим, що включає в себе знання, вірування, мистецтво, моральність, право, звичаї, вміння та навички, набуті людьми як членами суспільства.» «Культура, або цивілізація, є складним цілим, що включає в себе знання, вірування, мистецтво, моральність, право, звичаї, вміння та навички, набуті людьми як членами суспільства.» Цей тип добре ілюструє визначення Стефана Чарновського : «Культура є колективним благом і колективним доробком, продуктом творчих і перетворювальних зусиль незліченних поколінь (…) Культурою є сукупність елементів суспільного доробку, спільних для ряду груп і завдяки своїй обєктивності, здатних поширюватися у просторі.»Мислителі XVIII ст. ототожнюючи культуру з формами духовного і політичного саморозвитку суспільства і людини, розгорнули формування своєрідної теорії культури. Культура - це системна інтегрована якість суспільства, що відбиває досягнутий рівень розвитку. Культура - це явища, процеси, відносини, що якісно відрізняють суспільство, людину від природи, є результатом соціальної взаємодії. В соціології культура визначається не як відносини між речами і не як відносини між ролями в системі соціальної організації, а як відносини між самими людьми, які звязують їх як особистостей і субєктів і суспільного розвитку. В сучасних умовах культура і особа, культура і суспільство виміряються ступенем усвідомлення тієї ситуації, за якою людина має відповідально ставитись до середовища проживання з метою запобігання небажаних наслідків.