Ціннісні та соціально–професійні орієнтації сільської молоді. Соціальні переміщення та поселенська мобільність. Соціально–економічна трансформація суспільства та її вплив на становище соціалізації сільської молоді. Роль молоді у політичних процесах.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук Науковий консультант - Доктор соціологічних наук, професор Тарасенко Валентин Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії та теорії соціології. Доктор філософських наук, професор Головко Борис Андрійович, професор кафедри теорії та історії соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Захист відбудеться 29 вересня 2008 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.30 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул.Проведені радикальні перетворення започаткували процес формування нового власника і виробника на селі, однак ані так звана аграрна соціологія, ні соціологія села, ні соціологія молоді, яка мала б вивчати і сільську молодь, сьогодні мало що можуть повідомити про цей процес. В соціально-практичному аспекті актуальність вбачаємо в тому, що в українській соціології немає апробованих методологій, методик, дослідницьких технологій, які можна було б застосовувати у вивченні сільського соціуму і його складових, а закордонні розробки, пристосовані для дослідження усталених аграрно-соціальних відносин, не можуть бути перенесені в нашу соціологію, бо в Україні існує інший селянин, аніж в Західній Європі чи США, і ситуація, в якій він живе і діє, теж інша. Слід констатувати, що досьогодні відсутня концепція вивчення сільської молоді як окремого напряму соціологічних теорій середнього рівня, не розроблені відповідна методологія й концептуальна модель соціологічного аналізу сільської молоді як окремого складноорганізованого обєкту дослідження. Мета полягає в розробці концептуальних засад комплексного соціологічного аналізу сільської молоді як окремого наукового напряму на стику соціології села й соціології молоді, що створить основу встановлення розгорнутих характеристик сучасної сільської молоді з урахуванням загального та особливого в кожній з її складових. вперше стосовно сільської молоді здійснено теоретико-методологічний аналіз понять «соціальна мобільність» та «соціальні переміщення», проаналізовані нові чинники впливу на соціальну мобільність сільської молоді - зниження загальноосвітнього рівня молоді молодшої вікової когорти, матеріальне розшарування на селі, руйнування мережі сільських поселень тощо;У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його мета та завдання, описано методики досліджень, фактуальну базу роботи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів.Підсумовуючи положення, які містяться в науковій літературі 1978-2007 років, а також враховуючи результати власних досліджень у цей період, автор дійшов висновку, що стосовно такого їх обєкта, яким є сільська молодь, далеко не всі методологічні принципи та методичні прийоми, застосовувані радянською соціологією для аналізу молоді та процесів, що відбуваються в її середовищі, забезпечують розроблення науково обгрунтованих висновків, прогнозів і рекомендацій. Так, за перехідних умов, а також за соціально-економічної нестабільності будь-яка система відводить молоді авангардну роль, спрямовану на здійснення соціально-економічних перетворень, політичні сили змагаються за прихильність і підтримку молоді й прагнуть повести її в потрібному їм напрямі. Матеріал, наведений у дисертації, дає підстави стверджувати, що вікова і поселенська належність сільської молоді є найважливішою складовою її вихідної соціальної матриці, котра, поряд з іншими розглянутими вище чинниками, визначає роль і місце цієї групи в суспільстві. За своїми віковими характеристиками сільська молодь за сучасних умов в цілому ідентична молоді взагалі й містить у своєму складі головні вікові когорти з властивими їм особливостями етапів самовизначення. Але за якісними характеристиками процесів соціалізації та професіоналізації сільська молодь відрізняється від міської обмеженішими стартовими умовами соціальної та професійної мобільності; зазвичай більш раннім залученням до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем освіти тощо.