Життєвий шлях та наукова діяльність Еміля Дюркгейма. "Соціологізм" - філософська основа його соціології. Трактування суспільства як переважно моральної реальності. Вклад вченого у становлення і твердження професійної соціологічної етики в суспільстві.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УРАЇНИЕміль Дюркгейм один із творців соціології як науки, як професії та предмету викладання, який лишив після себе велику кількість наукових праць. Будь-яке суспільство, за Дюркгейма, засноване на загальнозначимих колективних уявленнях; вчений має справу з соціальними фактами - колективними уявленнями (право, мораль, релігія, почуття, звички і т.д.), які примусово навязуються людській свідомості суспільним середовищем .Постійно підкреслюючи важливу соціальну й моральну роль релігії, він зробив предметом своєї віри науку взагалі й соціальну науку - у тому числі. Дюркгейм з третьої спроби вступивши до Вищої Нормальної школи в Парижі, де одночасно з їм навчались відомий філософ Анрі Бергсон й видатний діяч соціалістичного рухові Жан Жорес, з яким Дюркгейм підтримував дружні стосунки. Дюркгейм був призначений викладачем «соціальної науки і педагогіки» на філологічному факультеті Бордоського університету. Дюркгейм викладав у Сарбоні, де очолював кафедру «науки про виховання», що згодом була перейменована в кафедру «науки виховання й соціології». Разом з тім Дюркгейм був супротивником революційного соціалізму, вважаючи, що щирі та глибокі соціальні зміни відбуваються в результаті довгої соціальної та моральної еволюції.Дюркгейм дав одне з найбільш розгорнутих і переконливих онтологічних обґрунтувань необхідності і можливості соціології як науки. Таким чином, Дюркгейм відстоював необхідність обережного і поважного відношення до суспільства в соціальній практиці, важливість опори на реальні спонтанні тенденції при впливі на соціальні процеси. Слідом за Контом Дюркгейм розглядав суспільство головним чином як сферу солідарності, згуртованості, згоди. Доводячи «нормальний» характер солідарності в суспільстві і «анормальний» характер її відсутності, Дюркгейм значною мірою видавав бажане за дійсне. Відомо, що поділ праці не тільки породжує соціальну солідарність; воно веде до формування специфічних соціальних груп зі своїми особливими, нерідко конфліктуючими інтересами, Проте, акцент Дюркгейма на солідарності і згоді мав під собою у всякому разі не менше підстави, ніж акцент на ролі боротьби і конфлікту в суспільстві, властивий теоріям Маркса і соціальних дарвіністів.Учений звернув увагу на фундаментальні проблеми соціологічної науки - і цим пояснюється його популярність у Франції кінця XIX - першої третини XX ст., розповсюдженість впливу його ідей в інших країнах Європи та Америки, а також цікавість до його вчення в наш час. Природа суспільства, його інтегративний початок, його "здоровий" і патологічний стан, методи соціологічного дослідження і статус соціології як науки - всі ці проблеми, які вирішуються з позицій цілісної філософсько-соціологічної концепції, безперечно належать до числа найважливіших проблем теоретичної соціології.
План
Зміст
Вступ
1. Життєвий шлях Еміля Дюркгейма
2. «Соціологізм» - філософська основа соціології Е. Дюркгейма
3. Актуальність соціології Е. Дюркгейма в наш час
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
