Сучасний процес глобалізації та інтенсифікації культурних контактів України в міжнародному масштабі у всіх сферах життя: політичній, економічній, соціальній, культурній. Аналіз ціннісних аспектів міжкультурної комунікації на особистісному рівні.
Аннотация к работе
Харківський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукНауковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Подольська Єлізавета Ананіївна, Національна фармацевтична академія України, проректор з гуманітарної освіти та виховання, завідувач кафедри суспільних наук Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор кафедри прикладної соціології Лисиця Надія Михайлівна, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна кандидат соціологічних наук, доцент Михайльова Катерина Геннадіївна, Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”, завідувач кафедри СОЦІОЛОГІЇПРОВІДНА установа: Інститут соціології НАН України, відділ соціології культури та масової комунікації, місто Київ Захист відбудеться 25.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна (61006, м.Харків, пл.Поняття "міжкультурна комунікація" сьогодні трактується дуже широко і включає різні рівні - від міжособистісного спілкування представників різних соціальних груп із культурними світами, що відрізняються один від одного, до взаємодії між представниками різних національних культур чи цивілізацій, ще більш глобально - спілкування між Сходом і Заходом. Крім того, сучасна політика міжнародного співробітництва вимагає не тільки максимальної кооперації між культурами, але також пошуку формальних умов і можливостей для досягнення домовленостей на всіх рівнях, вироблення взаємовизнаної суспільної думки щодо потреб міжнаціонального спілкування і, насамперед, формування такого менталітету, в основі якого була б ідея цінності будь-якої культури і стилю життя. У ХХІ столітті людина вже не може додержували звичних кліше щодо інших націй і культур, вона повинна глибше усвідомити й осмислити той факт, що кожна культура має свою систему цінностей, яка, у свою чергу, не може бути обєктом оцінки, що припускає схвалення чи осуд з боку людей, які не поділяють цю систему цінностей. Тема дисертації знаходиться на стику декількох дисциплін (соціології, соціальної філософії, культурології, педагогіки, психології та лінгвістики), оскільки припускає дослідження цілого комплексу питань і проблем: це проблема міжособистісного спілкування і його форм, проблема ціннісних і комунікативних аспектів культури, проблема виділення типів культури й опису їхньої ціннісної специфіки, виявлення специфіки міжкультурного спілкування і більш широка проблема взаємодії різних типів культури, нова інтерпретація поняття "культурного шоку" і його впливу на особистість, проблема асиміляції і психічної адаптації особистості в іншому культурному середовищі, проблема формування системи цінностей міжкультурного спілкування на сучасному рівні, проблема можливості досягнення розуміння між представниками різних культур і цивілізацій на вербальному і більш глибокому невербальному рівні спілкування. Культура як феномен ціннісно-нормативної регуляції поведінки і спілкування розглядалася в роботах Бакірова В.С., Давидова Ю.М., Здравомислова О.Г., Межуєва В.М., Побєди Н.О., Подольської Є.А., Ручки А.О., Тугаринова В.П., Улєдова О.К. та інших.У першому підрозділі "Культура як сукупний спосіб життя: ціннісні та комунікативні виміри" характеризуються особливості та різноманітність сучасних підходів до соціологічного аналізу культури як сукупного способу життя індивіда. Культура розглядається як одне з найважливіших соціологічних понять, що позначає історично визначений рівень розвитку суспільства, сукупність творчих сил і здібностей людини, що виявляються в типах і формах організації життя і діяльності людей. Серед безлічі різноманітних факторів, що впливають на людей, важливо проаналізувати ті, за допомогою яких люди улаштовують своє повсякденне життя, а також вивчити норми, що регулюють взаємини в суспільстві, дослідити визначені духовні стандарти і зразки поведінки, набір цінностей та ідеалів. Розуміючи культуру як сукупний спосіб існування і сукупність факторів, що впливають на життя людей, дисертант вичленовує в ній наступні елементи: переконання, соціальні установки і цінності, що характеризують склад мислення та світовідчуття окремих людей; звичаї; норми (у тому числі моральні), що відбивають дозволене і недозволене в соціальному житті; закони, що регулюють функціонування груп та інститутів. Отже, "культура" є центральним поняттям в категоріальному ряду, тому що дозволяє в ході дослідження використовувати такі поняття, як загальний досвід, норми, цінності, переконання та інститути, тобто загальний життєвий порядок людей у єдиній культурі, а також порівнювати з іншою культурою, що сприяє соціологічному осмисленню і дозволяє проводити соціологічні порівняння на макрорівні, дозволяє піднятися над груповими особливостями на мікрорівні.У першому підрозділі "Мова як символічний код міжкультурного спілкування" автор розглядає мовні ситуації у світі, взаємозвязок соціальних і мовних про