Соціолінгвістичний аналіз мовної ситуації в АР Крим - Дипломная работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (М. ЯЛТА) ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ ТА МИСТЕЦТВ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього рівня „бакалавр” Соціолінгвістичний аналіз мовної ситуації в АР Крим студента 4 курсу, спеціальність „Українська мова та література, англійська мова та зарубіжна література” Козачок Тетяни Вікторівни Науковий керівник: старший викладач кафедри української філології та методики викладання Шевчук Л.М. Ялта - 2012 р. Зміст Вступ Розділ 1. Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики 1.1 Поняття мовної ситуації 1.2 Рідна й державна мова в мовній політиці 1.3 Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації Розділ 2. Проблема мовної ситуації в АР Крим 2.1 Мовно-етнічна ідентифікація кримчан 2.2 Анкетування як метод вивчення мовної ситуації 2.3 Опис результатів анкетування кримчан Висновки Список використаних джерел Вступ Крим є багатонаціональною автономною республікою у складі України з великою концентрацією російськомовного населення. За останнє десятиріччя опубліковано чимало монографій і наукових статей у журналах та збірниках, які висвітлюють мовні проблеми, а також проблеми національної ідентичності, національно-етнічних груп, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в АР Крим. Проблеми монокультурного життя етносів Криму та мовної політики регулярно стають предметом обговорень на науково-практичних конференціях, на яких триває пошук оптимального вирішення ситуацій, розробка пропозицій. Найважливішими проблемами АР Криму на сьогодні є соціальна диференціація мови, мова та нація, мовна ситуація, взаємодія мови й культури, двомовність і багатомовність, мова і суспільство, мовне планування, мовна політика тощо. Саме ці питання та проблеми розглядає така наука як соціолінгвістика. Велику увагу вивченню проблем мовної політики та соціолінгвістики приділили К. Ґудзик, Л. Масенко. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: 1) визначити поняття „мовна ситуація”, „рідна мова”, „державна мова”, „мовна політика”; 2) окреслити основні проблеми в етнічній сфері АР Крим; 3) дати оцінку стану української мови в АР Крим на сучасному етапі; Об’єкт дослідження - українська мова як державна в Україні; Предмет дослідження - мовна ситуація в АР Крим. Внаслідок цього українська мова, яку визнала рідною переважна більшість населення України, майже 70 відсотків (67,5%), поступово втрачає статус державної і фактично витісняється російською мовою [28, с. Виділяються дві групи мовних ситуацій: екзоголосні - сукупності різних мов, і єдиноголосні - сукупності підсистем однієї мови. С. Єрмоленко наголошує на державотворчій функції мови: „Маємо усвідомити її роль як засобу державотворення, бо ж таки єдина мова робить населення народом - державним народом” [10, с. Ці слова належать В Німчуку [23, с. Ф. Бацевич зазначає: „Рідна мова - це мова, якою мати нам співала колискову, тобто мова материнська; мова, якою розмовляємо з друзями; мова народу, до якого себе зараховуємо, тобто мова національна; мова, якою звертамося до Творця в хвилини радост й печалі, яка є найзручнішою, найприроднішою, якою думаємо, бачимо сни, нарешті, мова, яку самі визнаємо рідною, тобто духовно обрана. С. Ожегов визначає рідну мову так: „Мова своєї батьківщини, мова, якою розмовляють з дитинства” [25, с. Напередодні цього дня кореспондент газети „Високий замок” поцікавилася у відомого ведучого І. Кондратюка, письменниці М. Матіос, що ж таке рідна мова й на скільки вона важлива для розвитку особистості та держави. Б. Ажнюк для українців, які живуть у діаспорі, виділяє принаймні сім змістових блоків: 1) перша в житті мова; 2) мова матері (батьків); 3) мова роду з дідів-прадідів, генетико-антропологічна спадщина; 4) мова, з якою сама людина ідентифікує себе у плані культурної спадщини; 5) мова, з якою людина зберігає емоційний зв’язок; 6) мова, в якій людина почуває себе комунікативно найвигідніше; 7) основна мова держави, лояльним громадянином якої є певна людина [2, с.