Поняття та зміст модернізації цінностей в українському суспільстві. Визначення ролі освіти як поля вибору та імплементації цінностей. Визначення засобів убезпечення молоді від руйнаційних ідеологічних впливів. Самореалізація студентської молоді.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, академік НАПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, директор; Захист відбудеться «04» лютого 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.16 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Висвітлюються системні реформування вищої освіти, розкриваються теоретичні засади розвитку вищої освіти України в ХХІ столітті, визначаються економічні складові, напрямок та порядок проведення системних реформ, обґрунтовується необхідність інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір. Аналізуються шляхи модернізації освіти України в контексті Болонських декларації, зокрема, підвищення науковості навчального процесу, перехід до кредитно-модульної систем, маніпулятивні технології та принципи, а також засоби убезпечення від них сучасної молоді, розглядаються форми і напрями академічної мобільності.Водночас зміни, які відбуваються на посткомуністичному просторі, суттєво позначаються на дискурсі, що виявляється в акцентах модернізації освіти не тільки на макросоціальних феноменах, але й на індивідуальних практиках як полі реалізації соціальних можливостей, що змінюються. Діалектика суспільних процесів, головними з яких є глобалізація та інформаційна революція, змінює систему суспільних та індивідуальних цінностей і разом з цим робить своєрідний виклик процесу підготовки людини до життя, її виховання, соціалізації, змінює співвідношення ролі чинників цього процесу, зокрема освіти, науки і культури. Скорочення виробництва, підвищення рівня безробіття, зниження заробітної плати, вимушені відпустки, жорстка економія коштів, спрямованих на забезпечення соціальних програм, зокрема, охорони здоровя, науки, культури, освіти і виховання - ось далеко не повна характеристика ситуації, під впливом якої знаходиться нині практично кожна країна, кожен народ, кожна особистість. Освіта охоплює людину з ранніх стадій до дорослого юнацького віку; вона впливає на особистість постійно і цілеспрямовано; освіта здійснюється під керівництвом вчителя, який завжди може дати відповідні розяснення, застерегти від неадекватного вибору; вона вибудовується на міцному фундаменті науки, де домінує істина, перевірена соціальним досвідом і практикою. Ряд складових загальної мети шкільництва - формування наукової картини світу, вміння самостійно здобувати нові знання, становлення наукового світогляду, дискурс щодо наукового (раціонального) й не наукового (повсякденного) знання, формування первинних навичок до творчості, а головне - системи національних та загальнолюдських цінностей виявляються не реалізованими такою мірою, яка потрібна суспільству і особистості.Саме освіта має забезпечити цілісність розвитку людини й тому формує систему цінностей не як просте відбиття ціннісних аспектів життєвого процесу, а його відображення з точки зору ідеалу, в основу якого може бути покладена ідея патріотизму й любові до Батьківщини. Доки освіта буде розглядатися з практичного боку, її цінність в культурі, очевидно, коливатиметься залежно від соціальних, економічних чи політичних пріоритетів дня. Серед них політична й соціальна компетенції розкриваються в умінні брати участь у виробленні спільних рішень, регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом, брати відповідальність на себе, бути активним у функціонуванні та поліпшенні діяльності демократичних інститутів; економічна - забезпечує передумови для повноцінної життєдіяльності в сфері матеріального виробництва, розподілу та споживання матеріальних ресурсів; мовна ж стосується опанування усним і письмовим мовленням державною, рідною та іншими мовами; культурна компетенція формує здатність до діалогу, взаємоповагу між громадянами, вміння жити у злагоді з представниками інших культур, мов і релігій; інформаційна забезпечує засвоєння нових технологій, вміння їх застосовувати; екологічна спрямована на гармонізацію відносин людини з природою. Є сенс виділити низку ключових проблем, розвязання яких утворює область спільного розгортання глобалізації і освіти: стратегії інтернаціоналізації; транснаціональна освіта; забезпечення міжнародного рівня якості освіти; регіональна і міжрегіональна співпраця в галузі науки і освіти; впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, розвиток електронних бібліотек і освітніх порталів, створення віртуальних університетів; проблеми рівного доступу до освіти. У третьому розділі - «ОСВІТА ЯК ПОЛЕ ВИБОРУ ЦІННОСТЕЙ В КОНТЕКСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ» - аналізується механізм функціонування освіти як сфери вибору, засвоєння та реалізації системи світоглядних, моральних, політичних та інших цінностей в контексті свободи особистості.