Соціокультурні виміри концепції господарства С.М. Булгакова - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Лантух Валерій Васильович, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Павленко Юрій Віталійович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник кандидат філософських наук, доцент Варипаєв Олексій Михайлович, Харківський державний університет харчування та торгівлі, доцент кафедри філософії та політології Захист відбудеться "30 "листопада 2005 р. о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.06 у Харківському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Сьогодні, коли надзвичайно швидко розширюються масштаби господарської діяльності людини і все наочніше виявляються позитивні і негативні її наслідки, завдання філософів, істориків, економістів, культурологів, антропологів, представників інших наук полягає в глибокому теоретико-методологічному осмисленні феномену господарства, визначенні подальших тенденцій соціокультурного розвитку. Світ, як і завжди, “обертається навколо людини”, і від людини, її духовності, філософсько-морального потенціалу врешті-решт залежить формування “розумного середовища” - ноосфери. У ній міститься безліч евристичних ідей і концепцій, зокрема з питань господарчої діяльності людини. Серед видатних мислителів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., які порушували проблему господарчої діяльності людини, особливе місце належить російському економістові, релігіозному філософу й богослову, одному з представників київської релігійно-філософської школи Сергію Миколайовичу Булгакову. Дослідження поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань: - визначення культурологічних аспектів дослідження булгаковської концепції господарства;"Огляд літератури за темою дослідження" акцентується увага на тому, що творчість С.М.Булгакова в сучасній науковій літературі висвітлена ще недостатньо. Слід зауважити, що за останні два десятиліття інтерес до творчості С.М.Булгакова невпинно зростає, про що свідчить публікація статей у філософських журналах, зокрема у "Вопросах философии", "Філософській думці" та деяких літературно-публіцистичних виданнях. В зазначених публікаціях автори лише побіжно торкаються соціокультурних аспектів господарчої концепції С.М.Булгакова, в них акцентується увага в основному на проблемах релігійної віри народу, інтелігенції зокрема. В них, хоча і стисло, автори висвітлюють соціокультурну проблематику концепції господарства цього мислителя. Серед основних теоретико-методологічних орієнтирів дослідження соціокультурних аспектів булгаковської концепції господарства необхідно зазначити такі: 1) світ - це господарство; 2) господарство виступає як олюднення й окультурення природи; 3) господарство - процес і продукт праці; 4) культура - це господарчим способом створюване життя соціуму; 5) природа - основа культури, матеріал для господарської діяльності людини; 6) господарство за своєю сутністю є духовним явищем; 7) господарство - це "творчість - відтворення", воно є ніщо інше, як процес і одночасно результат культуротворення; 8) господарство і мистецтво - різні прояви єдиного цілісного культурного процесу, спрямованого на досягнення гармонії і краси, буття людини; 9) перед людиною постає завдання створення "космічного господарства" як єдиного, соціокультурного організму."Соціокультурні аспекти господарчої діяльності людини в філософській думці XVIII - XX ст." Тривалий час вивчення господарства проводилося, зазвичай, у контексті теорії та історії економічної думки. Ж.Ж.Руссо і Ш.Фурє в контексті критики цивілізації висунули цікаві і плодотворні філософські ідеї стосовно оптимальної організації господарства на нових принципах трудової і духовно-практичної діяльності людини: руссоїстські ідеї про суміщення власника і трудівника в одній особі господаря, про необхідність природно-морального підходу до ведення господарства на противагу існуючому господарству з усіма недоліками цивілізації; розробка М.Фурє нової теорії і практики суспільного господарювання ("соцієтаризму"), створення моделі нового господарчого світу на засадах асоціацій - специфічних господарчих і соціокультурних утвореннях; К.Маркс і Ф.Енгельс визначали господарство перш за все як матеріально-виробничу діяльність, яка безпосередньо створює реальний процес життя людей, світ культури. М.І.Туган-Барановський вважав, що одним із найважливіших наукових принципів політекономії як науки про господарство є "економічний принцип": людина у своїй господарчій діяльності повинна намагатися отримати найбільшу вигоду з найменшою затратою сил. "Розробка С.М.

Основний зміст дисертації