Соціокультурні та ідейно-політичні аспекти впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукНауковий керівник: доктор політичних наук, професор ЧІЧАНОВСЬКИЙ Анатолій Анатолійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри міжнародної журналістики Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор ГОЛОВЧЕНКО Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, професор кафедри країнознавства кандидат політичних наук НАБРУСКО Віктор Іванович, Національна радіокомпанія України, президент Захист відбудеться „07” вересня 2010 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.36 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Демократичні перетворення актуалізували також проблему впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації, що позначається на формуванні політичного середовища. Її численні структури, продукуючи та поширюючи інформацію, так чи інакше чинять вплив на інформаційний простір, використовуючи функціональні та комунікаційні механізми засобів масової комунікації (переважно піарівські технології) - політичну пропаганду, політичну рекламу, інформаційний та іміджевий лобізм, завдяки чому державно-виконавчі установи намагаються домінувати в інформаційно-політичній сфері. У відповідності до мети дослідження та з урахуванням необхідності виходу на новий рівень теоретичного осмислення проблеми та розробки практичних рекомендацій, у роботі виокремлюються такі завдання: - на основі системного аналізу узагальнити теоретико-методологічні підходи до поняття „інформаційно-комунікаційна сфера політики”; виокремити та дослідити соціокультурні та ідейно-політичні аспекти впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації; У вирішенні вказаних завдань дослідження використано методи загальнонаукові, філософські та системні: - теоретичний аналіз - використано при теоретико-методологічному дослідженні інформаційно-комунікаційної сфери політики, дав змогу дослідити основні концепції інформаційної та комунікаційної теорії, виокремити масово-комунікаційну складову управлінської парадигми владних структур;У першому розділі „Інформаційно-комунікаційна сфера політики: теоретико-методологічні засади” здійснено аналіз наукової літератури закордонних та вітчизняних вчених, розкрито зміст і значення основних наукових концепцій та теорій, які використано автором з проблематики дисертаційного дослідження. „Теоретико-концептуальні підходи дослідження інформаційно-комунікаційної сфери політики” міститься аналіз провідних теоретичних підходів у політичній науці до вивчення й узагальнення інформаційно-комунікаційної складової у формуванні сфери політики, сформульоване авторське поняття „інформаційно-комунікаційна сфера політики”. Як теоретична база для аналізу процесів взаємовпливу між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації, що досліджуються і виокремлюються в інформаційно-комунікаційній сфері політики, автору прислужилися монографії та дисертації українських і російських авторів, які презентують різні наукові школи політології, теорії комунікації, журналістики та державного управління. Застосовуючи метод логіко-семантичного аналізу, у підрозділі сформульовано авторське поняття „інформаційно-комунікаційна сфера політики”, як сукупності інформаційних, комунікаційних звязків і процесів між державно-виконавчими структурами, політичними акторами, системою медіа та суспільством, у рамках якої продукується і поширюється політичнозначима інформація та відбувається формування політики. „Сутність процесів взаємовпливу між засобами масової комунікації та державно-виконавчими установами” визначена сутність процесів взаємовпливів між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації, виокремлено масово-комунікаційну складову управлінської парадигми в діяльності владних установ, виявлено причини впливу державно-виконавчих установ на медіа, доведено, що метою процесів взаємовпливу є намагання домінувати в формуванні „порядку денного”.Сучасний процес формування політики як феномен соціального буття зазнає карколомних змін. Концептуальні підходи до інформаційно-комунікаційного принципу формування політики стали результатом взаємодії численних політичних, кібернетичних, інформаційних та комунікаційних концепцій ХХ сторіччя, й істотно вплинули на формування сучасних концептів щодо використання інформаційно-комунікаційних методів у сфері політичного. Про це свідчить динаміка взаємовідносин між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації, обумовлена управлінською парадигмою та необхідністю використання в якості механізмів керування масово-комунікаційних технологій. Доведено, що зростає визначальна роль інформації та комунікації як каталізатора процесу політичної комунікації, що має неоднозначні наслідки у формуванні інформаційної сфери політики.

2. Основний зміст дисертації