Соціокультурні детермінанти формування моделей виховання дітей і молоді у Стародавньому Римі - Автореферат

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Соціокультурні детермінанти формування моделей виховання дітей і молоді у Стародавньому РиміРобота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки Шахов Володимир Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, професор, м. кандидат педагогічних наук, доцент Кривошея Тетяна Михайлівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра дошкільної та початкової освіти, доцент, м. Захист відбудеться «14» червня 2011 року о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м.В Україні відбувається модернізація та реформування сучасного освітньо-виховного простору, що неможливо без переосмислення функцій суспільства та всіх соціальних інститутів у контексті відношення до особистості, її виховання і соціалізації. Намагання не розчинити предмет виховання у багатоаспектному соціальному середовищі супроводжувалось недооцінкою комплексного і міждисциплінарного підходу, що збіднювало діагностичні і прогностичні функції досліджень, не відкривало доступу до глибинних процесів соціуму у взаємозвязку із сутнісним аналізом механізмів виховання і розвитку особистості. Обрання хронологічних рамок дослідження - Стародавній Рим (античність) - обґрунтовується тим, що: 1) у цей історичний період відбулося зародження і становлення виховних традицій західноєвропейської цивілізації як соціокультурного механізму еволюції людини і суспільства; 2) динамікою розвитку римської державності (від общинного полісу до обєднаної централізованої імперії), що дозволяє виявити історичні закономірності еволюції виховання як педагогічного і соціокультурного явища та виділити соціокультурні детермінанти, які зумовлювали специфіку змістового наповнення моделей виховання у кожний конкретний історичний період розвитку римського суспільства. Методологічною основою дослідження є: цивілізаційний підхід, який уможливлює виявлення залежності розвитку соціального виховання від рівня розвитку соціуму та рівня розвитку його культури; діалектичний підхід, який дозволяє розглядати виховання у процесі суспільного розвитку; особистісний підхід, що допомагає виявити соціальні риси особистості, формуванню яких сприяло соціальне виховання на різних етапах розвитку людства; системний підхід, який передбачає розгляд виховання як складної системи, що складається з упорядкованих компонентів, введення або виключення нового елемента закономірно відображається на інших і змінює їх; соціокультурний підхід, який дозволяє розглядати виховання як соціальний і культурний феномен; соціологічний підхід, за допомогою якого можливо виявити соціальні механізми розвитку виховання. У розвязанні поставлених завдань було використано комплекс таких методів: історіографічний та теоретичний аналіз наукової літератури, історико-педагогічний аналіз виховання для виявлення його ґенези; моделювання для створення моделі виховання як соціокультурного явища; порівняльний аналіз систем виховання відповідно до історичних етапів їх розвитку, синтез, екстраполяція, узагальнення з метою відображення основних напрямів та тенденцій розвитку практики виховання у часі та просторі, у конкретно-історичних формах виявлення відповідно до соціально-економічних, політичних, соціальних та культурних умов; мисленєвий експеримент, який дозволяє йти від наявних наслідків до можливих причин - експеримент «екс пост факто» (ретроспективний аналіз), суть якого полягає у тому, що вивчаються постфактум ті причини, які привели до певного результату.У першому розділі - «Теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності виховання як соціокультурного феномену» - обґрунтовується науково-концептуальне уявлення про соціокультурний феномен виховання, розкривається історична ретроспектива соціологізації виховання як педагогічної категорії та подаються соціокультурні характеристики виховання як науково-педагогічної категорії. Встановлено, що ідея соціальної детермінованості виховання набула розвитку у багатьох науках, проте найбільш поширеною є в педагогіці, соціології і культурології. Не береться до уваги загальнопедагогічний аспект розвитку поняття “виховання”, не даються пояснення співвідношення понять “виховання” та “соціальне виховання”, не вироблено цілісної концепції розвитку виховання як основного механізму еволюції людини і суспільства, що на нашу думку є важливо для розуміння суті цього феномену і його ролі у розвитку суспільства.

Основний зміст роботи