Вивчення специфіки освітніх послуг, що позначається на їх споживанні. Визначення соціокультурних детермінант формування поведінки споживачів. Дослідження мотивів навчання та інших чинників формування переваг у виборі навчального закладу та спеціальності.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук соціокультурні чинники споживання послуг вищої освіти у регіоніРобота виконана у Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Малахова Жанна Дмитрівна, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, професор кафедри соціології та соціальної роботи. Захист відбудеться “01” лютого 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.02 при Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” за адресою: 69002, м.Стрімке зростання цінності вищої освіти, зміни українського суспільства й активне проникнення ринкових відносин у всі сфери соціального життя вимагають нового контексту досліджень соціального інституту вищої освіти. Освіта як соціальний інститут і соціальні аспекти вищої освіти постійно привертали увагу соціологічної професійної спільноти (В. Бодрійяра для інтерпретацій поведінки споживачів, ключові поняття соціологій освіти, ринку, споживання тощо й різні методики вивчення соціокультурних детермінант, розроблено понятійні схеми для емпіричного аналізу поведінки споживачів та запропоновано стратегію дослідження (с. здійснено подальшу деталізацію дослідження випускників шкіл великого промислового міста як цілісної соціальної групи споживачів послуг вищої освіти, їх мотивів, цінностей, інтересів, професійних орієнтирів, соціального потенціалу та характеру ринкових запитів на ці послуги в регіоні; типологізація споживачів послуг вищої освіти визначила комбінований вплив цінностей і норм “суспільства споживання”, модерного та постмодерного типів, які відображено у виборі статусно-рольової поведінки; узгодженні діяльності з інтересами ринку праці в здобутті рівня освіти, фаху та кваліфікації; інтеріоризації інтересів суспільства в зростанні частки середнього класу і досвідчених фахівців (с. Цілісний аналіз процесів споживання у сфері вищої освіти вимагає міждисциплінарного дослідження із залученням здобутків соціології економіки, ринку і споживання, оскільки власне споживання як головна рушійна сила господарської діяльності значно впливає на функціонування інституту освіти, на формування ринку послуг вищої освіти.У висновках констатовано, що в дослідженні вирішено наукове завдання обґрунтування соціальних і культурних умов формування потреб, мотивів, ціннісно-цільових установок і поведінки цілісної соціальної групи споживачів послуг вищої освіти, діяльність якої впливає на процес функціонування інституту освіти в ринкових умовах, як окремої сфери споживання. Інститути ринку й освіти мають різні механізми саморегуляції, їх основні функції не збігаються, що зумовлює інституціональні протиріччя та конфлікти, незбалансованість: між ринком освітніх послуг і ринком праці; між соціокультурною й економічною детермінацією потреб суспільства в професійній спеціалізації фахівців і визначенням переліку спеціальностей у ВНЗ. Ринкових механізмів регуляції функціонування інституту освіти замало, тому важливими завданнями держави є: встановлення балансу між ринком освітніх послуг і ринком праці, контроль якості освітніх послуг, унеможливлення зсувів у пріоритетах діяльності ВНЗ до формального задоволення запитів споживачів, втримання розширення й позбавлення тіньової складової ринку послуг вищої освіти. За результатами соціологічних досліджень ринку освіти в регіоні отримано дані про потребу в набутті вищої освіти, про основні канали інформування учнів 11 класів про ВНЗ міста, виявлено набір значущих для абітурієнтів факторів при виборі вищого навчального закладу, оцінено ступінь впливу найближчого оточення на здійснення вибору ВНЗ респондентом.